А я малюю у думках ще літні дні,
Яскраве сонце й зазвичай блакитне небо,
Вгорі тепер лиш сірі хмари затяжні,
Яка погода, друже, зараз в тебе?
Кругом калюжі, сіре місто і усе
Порине в сон, в зимову сплячку так надовго,
Взамін нам вітер лиш дощі одні несе,
Що лиш сірішою зробили цю дорогу.
І ностальгія, все, як завжди, восени,
Так тихо й сумно тільки шелест монотонний,
Парк нещодавно був заповнений людьми,
Тепер стоїть чомусь в самотності холодний.
Часті дощі, дороги листям шелестять,
Поодинокі ще гойдаються на вітах,
Птахи у групах теж собі кудись летять,
А я кричу назустріч:" Принесіть ще літа!"
Гарно! 
