Мабуть, засну колись під тихий зорепад,
Кружляння в темпі вальсу звуків флейти,
У сон з реальності короткий перепад,
Де лиш картини, намальовані із крейди.
Де лише ліс, в нім дивовижні є птахи
Тут будуть фенікси, жар-птиці і ще пави,
На перехресті, де сплелися всі шляхи
Я застосую тільки трішечки уяви.
Прийде хрещена, в руки паличку візьме
Ось тобі сукня й кришталеві черевички,
Твоя карета, потім кучера гукне
І нагадає одягти ще рукавички.
Та я поїду, як принцеса, на свій бал.
Там буде замок, будуть в ньому інші гості,
Уся кімната буде повністю з дзеркал,
Заздрісні погляди блукатимуть від злості.
Там буде принц, куди ж без нього у казках?
І танцюватимемо ми у темпі вальсу,
Нехай не вмію, але завжди у книжках
Є диво і на нього так багато часу.
Таку історію, прокинувшись, завжди
В дитинстві мамі я так часто говорила
"Ще диво буде, тільки ти на нього жди,
Лише терпіння трішки й воно прийде, мила"...
Гарна Ваша казочка! 
