у той момент, як витопчуть усі стежини,
оркестр дограє свій складний акорд,
у той момент ми будемо не тими
і кров наша не дійде до аорт.
в момент погаснуть зорі, згасне сяйво
зламаються кістки та почуття,
і пустимо ми їх у нічне майво-
по вітру розлетяться, мов сміття.
тож може сядемо й поглянемо у вічі
і зрозумієм, що не варто гаяти часу?
бо, знаєш, говорити скоро буде нічим
бо, знаєш, ми скоро зіпсуєм усю красу
тож може годі бавитися у ці ігри?
наше кіно іде, хоча й німе кіно
і як би ми один від одного не бігли
не сховатися від того,що і так незворотно.
