Ах, ця любов!
Як живить душу.
Тобі признатися я мушу -
Без неї ну просто ніяк.
Ти без неї
Духовний бідняк,
А може каліка?
У ній шукаємо ми
Лік і зцілення.
Ми потребуємо
Ділення
Нею.
Вона як причастя.
Ось воно
Щастя!
Ах, ця любов!
Розум заставлю працювати,
Бо починаєм
Голову втрачати
І з місця зрушити
Годі!
А йти треба,
У невідоме наше
Завтра
Уже сьогодні.
Та воно вже й вчора
Було.
Ну, що це за любов.
Вчора, сьогодні,
Завтра - та сама,
Вона не змінюється
В часі.
Вона завжди
У першому класі.
О, любов - то клас!
Любов знайшла
Нас!
О, та любов
Така чудна!
На, бери її,
Причащаємося нею.
Вона нагадує
Лілею
Чисто білу,
Урочисту,
Просто святкову.
Ось воно свято,
Свято Любові!
Одягаєм вишиванки нові.
Ми з тобою в обнові,
Ми з тобою люди нові,
Зодягнуті в любов.
Тепер її час
Зупиняється для нас.
Ми з тобою у тім часі,
І єднаються думки наші.
Слово, думка і діло -
В любові
Відчули силу.
Ох! Сильне це діло
Вгамувати тіло.
Пристрасті тілесні
Спокою не давали,
Та ми їх якось
Загнуздали.
У руки Божі
Все віддали.
І ... знову
Все тихо, ша...
Закохані душі
Славлять Творця,
І немає тій Любові
Кінця.
І,все таки,є різна любов і одна з них нагадує паливо в автомобілі,інша вогнище,яке вічно щось потребує і є одна,справжня яку не опишеш і руками не торкнешся...
яся відповів на коментар Genyk, 23.07.2018 - 20:25
І, що ж то за любов така, що і руками не можна потрогати?
