Я вчора у чарі́вній казці побував
Яка і далі ще триває
Кохання аромат твій нескінчений відчував
Він просто серце розриває
О мила, я не соро́млюся казати вже такі слова
Ти королевою моєю — будеш се́бе відчувати
Це не безумство на моїх устах
Я й ще наважусь тво́ї руки цілувати
О неповторна квітко, о твоя́ любов!
Від неї гину, а без неї — і не зможу жити
Я буду йти до те́бе, міркувати, й дивуватись знов
Тобі вдало́сь немислимий вогонь збудити
О незрівнянна, твій вражає дивовижний цвіт
Та силою ти надзвичайною від Бога володієш
І відбуваються чуда́, коли побачу очі я твої
Й задуматись про головне — заставити ти вмієш
О пташко, все це не слова пусті
Я думаю — Всевишній не даремно дав тебе́ зустріти
Нам не відомо все — чому і як в житті
Але Він показав любові силу, котро́ю інших можна підіймати й гріти!