Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Крилата: ВАСИЛЬКО - ВІРШ


Крилата: ВАСИЛЬКО - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 19

Пошук


Перевірка розміру




ВАСИЛЬКО

ОПОВІДАННЯ В одному славному українському селі жив собі хлопчик, звали його Васильком. Був він дуже рухливим та допитливим. Любив слухати різні історії, які розповідали старші люди. Часто ходив з мамою, татом або й сам до річки, в поле, у луг, говорив із птицями небесними та звірами земними, з мешканцями водоймищ і боліт. Іграшками рідко бавився. Його більше манила до себе жива природа. Коли Василькові сповнилося сім літ, пішов він до школи. Батько купив йому ранець, мати – зошити і все решта, що потрібно для навчання. Першого вересня у свято Першого дзвоника хлопчик одягнув свою нову сорочку-вишиванку, шкільний костюм, взув начищені до блиску мешти, накинув на плечі ранець з малюнком сови і пішов з мамою до школи. Тато теж хотів бути присутнім на такій важливій для сина події, але не зміг, мусів йти на роботу, в нього були важливі справи, які вирішити міг тільки він. Тож іще вдома, коли хлопчик тільки-но відкрив свої очі після сну, дав напучування синові: - Васильку! Ти вступаєш у новий період свого життя – йдеш до школи. Тож дивись, не підведи наш славний козацький рід. Будь уважним на уроках, ввічливим зі всіма у навчальному закладі, слухай вчительку і вчися гарно. Будеш так роботи – людиною станеш, матимеш пошану від своїх та чужих, а може й зробишся відомою людиною, відомою на всю Україну. Василько задумався. Він ще не розумів, як це стати відомою людиною на всю Україну, але зрозумів, що школа – це не забавки, і що там треба трудитися, щоби не підвести свою родину. І він трудився, усі роки навчання, докладав усіх сил, аби мати добрі знання та оцінки, аби не підвести батька і весь їх рід. Та й цікаво було Василькові вчитися. У школі завжди можна було почути щось нове, незвідане. Дівчаток та менших за себе він не ображав, але й честі своєї топтати нікому не давав. Як треба було, то й кулаками захищався, а не тільки словом. Хлопець любив читати книжки, які брав, в основному, у бібліотеці – шкільній та сільській. Інколи грав з хлопцями на шкільному полі у футбол, а частіше ходив зі своїм дядьком до річки. Той ловив рибу, а Василько спостерігав за нею та за різними береговими рослинами та комахами. Часом просто бродив приліском, лужком, говорив зі всякою живністю, як уже було сказано, яку стрічав на своєму шляху. І вона, ця живність, розуміла його. Приміром, побачить Василько змійку, та й каже їй: - Привіт! Повзеш кудись? Повзи. Я тебе не чіпатиму, не маю такого права, ти така ж мешканка нашої землі, як і я, тим самим Творцем сотворена. І змійка, радісно махнувши хлопцеві хвостиком, відповзала, зникала десь у пащі високих трав. Птиці, які сиділи на гілках кущів та дерев, любили губитись у Василькових синіх, як безхмарне небо, очах, коли він проходив повз них. Вони зовсім не баялися його, впізнавали в хлопцеві друга природи, ділилися з ним своїм сокровенним, іноді навіть сідали йому на плечі і гріли його своїми теплими м’якими пуховими тільцями. - Птахи, ви чудові, - казав Василько. - Я вас люблю. Хороша у вас робота –звеселяти світ. Не кожному така роль відведена у світі. Навіть бджоли любили хлопця, кружляли довкола його шиї, сідали на щоки, на чоло, мовби Василько був не людиною, а квіткою. насиченою нектаром, але не чинили хлопцем кривди, не пхали пекуче жало під шкіру. Та й хлопець від них не відмахувався. Просто говорив: - Працелюбні ви створіннячка, комахи, потрібні світові, людям. Недаремно живете – мед даєте, цвіт запилюєте (про це йому батько-агроном сказав). Люблю вас. Посиділи трохи на моїй шкірі і бувайте собі! Бджоли усміхалися, махали Василькові крильцями і відлітали. Найчастіше сходився Василько для гри чи спілкування з однокласником Тимком та сусідом Володею, що мав мешкання поряд із їх хатою. З дівчат йому найдужче подобалася Окусана. Очі в неї були чорні, як терен спілий, волосся теж чорне, довге, в коси заплетене. Завжди акуратна, швидка, як лань лісова. А що розумна! Дарма, що молодша на три роки від Василька! На кожне питання дівча мало відповідь. Хлопець їй інколи читав книжки або ділився прочитаним із них, загадував загадки. Вона слухала, відгадувала. А коли навчилася сама добре читати, то тоді і сама Василькові читала чи переказувала прочитане. У вас може скластися думка, що хлопчик Василь нічого не робив, тільки займався своїми справами. Але це було не так, він помагав батькам по господарству – на городі, в саду, біля хати. Отак і ріс. А коли йому виповнилось шістнадцять, отримав у школі атестат про середню освіту, ще й срібну медаль на додачу і вирішив поступати до вузу. Поступив. З першого разу. Тоді ще ЗНО не було, а тільки екзамени здавали: в школі – випускні, у вузі – вступні. Гарно вчився у вузі Василь, на філологічному факультеті, в столичному університеті. Продовжував багато читати. Читав і навчальну, і художню літературу. Записався також до літературної студії. І захотілося йому самому спробувати свої сили в літературі. Ще будучи учнем школи, він написав кілька віршів, але нікому не показував, крім близьких друзів і мами – стидався. А тут відчув – його це! Написав оповідання про події, які відбувалися в сусідньому із його селом селі, потім ще одне – вже про місто, в якому навчався. І пішло, поїхало. Вивчив добре мову – англійську, став займатися перекладами. А невдовзі, після закінчення вузу, написав і свій перший роман, в якому використав деякі документальні дані. Одним словом став наш Василько Василем, письменником. Дівчата на нього заглядалися, гарний був парубок – високий, ставний, сильний, та й слова з нього сипалися, як борошно крізь сито, та все мудрі, дотепні. Але він не спішив заводити з дівчатами близької дружби. Хотів бути вільним, як дикий птах, займатися літературою, вивчати світ. Та якось, коли Василь приїхав до батьків у село і пішов ввечері зі шкільним другом Тимком до клубу на дискотеку, то там, зустрів Оксану. Вона якраз закінчила своє навчання у вузі і приїхала на відпочинок додому – у модній сукні, гарно зачесана! Ще краща стала, як була тоді, коли вчилася у школі. Василь запросив її на танець. Усміхнулася, наставивши два ряди білих, мов перлинки, зубів, пішла. І щось ніби перевернулося у хлопцевій душі. Згадав їхні з нею невинні дитячі стрічі, їх спільне читання та обговорення книжок, дружне чимчикування до магазину за предметами першої необхідності. Теплі хвилі піднялися у душі хлопця. Ні, від неї він не відмовиться. Тільки як от вона? А вона була не проти, щоби він її в той вечір провів додому. І він провів, і довго не відпускав. Стояли при хвіртці Оксаниного дому, згадували минуле, розповідали одне одному про теперішнє. А через три місяці одружились. Василь написав і видав ще кілька романів та оповідань. Став відомим письменником. Про нього знають не тільки в Україні, а й за кордоном. Щось таки батько у ньому бачив, коли відправляв малим до школи – якісь особливі здібності чи жилку везіння. Мабуть, дано йому було це від народження. А щось хлопець і сам доклав до того, щоби стати тим, ким став – волю, працю, старанність.

ID: 799094
Рубрика: Вірші, Казки, дитячі вірші
дата надходження: 12.07.2018 20:13:01
© дата внесення змiн: 13.07.2018 10:46:05
автор: Крилата

Мені подобається 4 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (147)
В тому числі авторами сайту (9) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.




КОМЕНТАРІ

Олекса Удайко, 13.07.2018 - 08:37
12 Йму слова Ваші гарні, biggrin biggrin
apple Хоч і вчинки мої незугарні!
16 16 16 16 16 16 16 16 16
 
Крилата відповів на коментар Олекса Удайко, 13.07.2018 - 10:09
Я не зрозуміла вашого коментаря. Дякую, що прочитали. 22
 
Наталя Данилюк, 13.07.2018 - 00:38
Талант, примножений на працю, здіймає людину до висот. Гарне оповідання, життєве і повчальне. 12 22 give_rose
 
Крилата відповів на коментар Наталя Данилюк, 13.07.2018 - 10:08
Дякую. Трішки ще поправила. Гарного дня! flo06
 
НАДЕЖДА М., 12.07.2018 - 21:38
12 12 16 16 Гарне оповідання про чудову Людину з добрим серцем.. flo26 flo13 flo06 flo36
 
Крилата відповів на коментар НАДЕЖДА М., 13.07.2018 - 10:08
Дякую, що не полінувались прочитати. Гарного дня вам! 16 16 39 39 22 21 21 22
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Звичка
Оксана Батицька: - Пристрасть(має звичку)
Синонім до слова:  Звичка
Оксана Батицька: - Навичка
Синонім до слова:  Довкілля
Василь Стасюк: - Виднокрай
Синонім до слова:  Звичка
Genyk: - Заїздуля
Знайти несловникові синоніми до слова:  Звичка
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  пульт телевізора
Вячеслав Рындин: - клондайк микробов
Синонім до слова:  пристосуванець
Володимир Осінній: - Верхнього бранець
Синонім до слова:  пристосуванець
dashavsky: - Нахлібник. Ж...лиз.
Синонім до слова:  пристосуванець
Катерина Собова: - :12: Присмоктувач
Синонім до слова:  пристосуванець
Genyk: - Водяний
Синонім до слова:  пристосуванець
Orfey: - Человекохамелеонец
Знайти несловникові синоніми до слова:  пристосуванець
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Охоронець
Master-capt: - Часовий,Караульний.Вартовий.
Синонім до слова:  Охоронець
Master-capt: - Вертухай. Ангел. Зберігач.
Синонім до слова:  Охоронець
Svitlana_Belyakova: - вартовий
Синонім до слова:  Ризик
Genyk: - фіфтін
Синонім до слова:  Телепень
Стася Сум: - немудрик, тугохідько, габздамозг
Синонім до слова:  Охоронець
Стася Сум: - спикурИ габздАмені
Синонім до слова:  Ризик
Svitlana_Belyakova: - Передчуття різких змін
Синонім до слова:  Телепень
Майстер Слова: - Довбень
Синонім до слова:  Охоронець
Валентина Рубан: - :12: Прекрасно :flo12: :flo11: :flo12:
Синонім до слова:  Довкілля
Майстер Слова: - Не я
Синонім до слова:  Хліб
Майстер Слова: - Сухарь
Синонім до слова:  Охоронець
Майстер Слова: - Гвардієць
Синонім до слова:  Лавка
СОЛНЕЧНАЯ: - Твердосид
Синонім до слова:  пульт телевізора
СОЛНЕЧНАЯ: - кнопкоправ
Синонім до слова:  Вікно
СОЛНЕЧНАЯ: - Продувник,сонцесвіт
Синонім до слова:  Хліб
СОЛНЕЧНАЯ: - НасИтник,буханЕць
Синонім до слова:  Довкілля
СОЛНЕЧНАЯ: - землесвіт
Синонім до слова:  збагнути
СОЛНЕЧНАЯ: - дотелепать
Синонім до слова:  крісло
СОЛНЕЧНАЯ: - подпопник
Синонім до слова:  крісло
Genyk: - Задотримач
Синонім до слова:  Мереживо
Svitlana_Belyakova: - визерунок павутинка
Синонім до слова:  збагнути
Svitlana_Belyakova: - конче дійшло
Синонім до слова:  Мереживо
ЮНата: - плетиво
Синонім до слова:  Довкілля
ЮНата: - виднокруг
Синонім до слова:  збагнути
ЮНата: - дотумкати
Синонім до слова:  Хліб
Genyk: - Головавсіх
Синонім до слова:  Ризик
Genyk: - Шампанзик
Синонім до слова:  збагнути
Genyk: - Потилицечух
Нові твори