Я найцінніше що у тебе є,
Я все хороше та лихе твоє.
Безсоння часто запорука,
Я часом гордість, часом мука.
Утратить легко, важко віднайти.
До Раю можу зводити мости.
Не зношу зрад, брехні та бруду,
Я вирок непідкупленого суду.
Пустивши щирості в душі коріння,
Я завжди поруч. Хто?
Твоє сумління...
Гарний вiрш, Iрин Ко. Досить оригiнально розвиваеться розповiдь, цiкавий сюжет. Дiйсно, ця якiсть так поступово нагадуе про себе, що й не одразу здогадаешся.
Тiльки от у вас у 8 рядку слово "непiдкупленого" - якось у такому виглядi його рiдко коли вживають. Набагато частiше кажуть - "непiдкупного". Це навпаки - той, якого легко пiдкупити, то буде - "пiдкуплений", а у даному випадку - саме "непiдкупний". Ось, наприклад, дивiться у цiй статтi таке речення: "А може, трапилося щось дiаметрально протилежне - непiдкупний суд суворо покарав... https://day.kyiv.ua/uk/article/ukrayina-incognita/ce-bulo-b-duzhe-smishno-yakbi-ne-bulo-tak-ogidno
Може вам у цей рядок додати ще слово "лиш", а тодi пiсля слова "Я" поставити знак тире:
Я - вирок непiдкупного лиш суду.
Ви потрапили прямо в ціль, Дмитре. Я теж куйовдилася біля того "непідкупленого"... але і у Вашому варіанті щось не те... Почекою осяяння! Дякую за увагу
О, а дiвiться, можна такий ось варiант. До суду ще ж часто вживають i слово "безпристрасний" - "безпристрасний суд". А перед ним тодi можна ще вжити слово "вiд":
Я вирок вiд безпристрасного суду.
Часом людина мені нагадує скриню зі скарбами, де перлина то совість, діамант то щирість та чесність, смарагд то доброта, а рубіни - кохання...
Головне не розгути, чи щоб не обікрали..
Дякую!