Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Теоретик: Основи поетики. Макаронічний вірш. - ВІРШ


Теоретик: Основи поетики. Макаронічний вірш. - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 5

Пошук


Перевірка розміру




Основи поетики. Макаронічний вірш.

Макаронічний вірш (лат.роеsіа maccheronica, від maccheroni — макарони) — віршовий твір комічного ґатунку, перенасичений чужомовними словами (варваризмами), вжитими за нормативами рідної мови автора, а також словесними покручами (“язичіє”, “суржик” тощо). Започаткований в Італії (XV ст.) з пародіювання латині. Комізм М.п. грунтується на навмисному поєднанні непоєднуваних лексичних форм — різномовних слів і фраз у цілісному тексті. М.п. виникла ще в античності. Спочатку це були латинські вірші з інкрустацією чужих переважно грецьких слів. М.п. відома з IV ст. до н.е. (поет Авзоній). Фрівольні вірші, де чергувалися німецькі і латинські рядки з уявно евфімістичною метою, зустрічаються в поезії вагантів (ХІ-ХІІ ст.): Я скромной девушкой была Virgo dum floberam нежна, приветлива, мила, Omnibus ptacebam. Досить часто М.п. використовують як складову частину певної жанрової форми (поеми, балади) в якійсь сюжетно-композиційній ситуації. Напр., І.Котляревський у поемі «Енеїда» використовує макаронічний вірш у епізоді прибуття троянців до царя Латина: Енеус ностер ма гнус панус І славний Троянорум князь, Шмигляв по морю, лк ииганус, Ад те, о рекс! Прислав нунк нас… Рогамус. ломіне Латине, Нехай наш калуг не загине Пермітте жить в землі своей. Хоть за пекунії, хоть гратіс, Ми дякувати будем сатіс Бенефінениії твоєй. М.п. має і фольклорне побутування: це своєрідне пародіювання народних пісень. Наведемо показові два словацкі та один український приклади: — C ur amare ploras, m e m ile serdeвko? Cur, quia, quare. m oja laslovicko? — D icerum cur, quare; Bojim .se velice, quod me derelinques, ze nine zanechale P o ved mi, ma m ila, Wer hat kemacht, źe j a nenwźem spat die kantze nachlr Ix бін тебе чекала, Варум ти не прийшов? Чи фатер не пускали. Чи вассер з неба йшов?. До цього прийому зверталися і поети, перемежовуючи, скажімо, українську та польську чи російську лексику в досить комічний спосіб. С.Руданський, “Набожний ксьондз”: В’їхав біскуп у село, Мазура здибає: «A czy w domu teraz ksiądz?» – Ласкаво питає. – Ні, не вдома, – каже той, – Пішов на хрестини. Ксьондз-сусіда якось мав Недавно родини… «Ksiądz ma dzieci i ten chrzci?» – А що ж тута й злого? Той у сього охрестив, Сей тепер у того!

ID: 798694
Рубрика: Вірші, Поема
дата надходження: 09.07.2018 16:44:16
© дата внесення змiн: 09.07.2018 16:44:16
автор: Теоретик

Мені подобається 3 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали: Светлана Борщ, Ольга Калина, Valentyna_S
Прочитаний усіма відвідувачами (78)
В тому числі авторами сайту (14) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.




КОМЕНТАРІ

Ольга Калина, 09.07.2018 - 20:32
12 12
 

Нові твори