Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Мирослав Вересюк: ЯКИМ ЖЕ ЗКАЦАПІЛИМ ТРЕБА БУТИ - ВІРШ


Мирослав Вересюк: ЯКИМ ЖЕ ЗКАЦАПІЛИМ ТРЕБА БУТИ - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 43
Персональный ЧАТ K Λ Е О Δ О Р
Персональный ЧАТ Luka
Персональный ЧАТ MaRiK29
Персональный ЧАТ Maggie Be
Персональный ЧАТ Polemokrateia
Персональный ЧАТ Redivivus et ultor
Персональный ЧАТ Ulcus
Персональный ЧАТ Vin Libert
Персональный ЧАТ Yaguarondi
Персональный ЧАТ Zoia_Berezovska
Персональный ЧАТ Євгеній Рослик
Персональный ЧАТ Іванка
Персональный ЧАТ Андрій Толіч
Персональный ЧАТ Борисовна
Персональный ЧАТ Віктор Ковач
Персональный ЧАТ Вікторія Т.
Персональный ЧАТ Вільна птаха - Freebird
Персональный ЧАТ Виктор Правденко
Персональный ЧАТ Володимир Мілянчук
Персональный ЧАТ Горобец Александр
Персональный ЧАТ Дружня рука
Персональный ЧАТ Еволюція Сайту Поезії
Персональный ЧАТ Кавоманка
Персональный ЧАТ Квітень Олександр
Персональный ЧАТ Лілія Левицька
Персональный ЧАТ Лилея
Персональный ЧАТ Людмила Пономаренко
Персональный ЧАТ М.С.
Персональный ЧАТ Марина Мирошина
Персональный ЧАТ Мельник Галина
Персональный ЧАТ НАСИПАНИЙ ВІКТОР
Персональный ЧАТ Олег Кокосенко
Персональный ЧАТ Радомір
Персональный ЧАТ Райка
Персональный ЧАТ Свіжина
Персональный ЧАТ Світлана Ткаченко
Персональный ЧАТ Сумирний
Персональный ЧАТ Тарас Слобода
Персональный ЧАТ Тетяна Горобець (MERSEDES)
Персональный ЧАТ Хуго Иванов
Персональный ЧАТ Юлія Рябенко
Персональный ЧАТ Ярослав К.
Персональный ЧАТ віталій чепіжний

Пошук


Перевірка розміру




ЯКИМ ЖЕ ЗКАЦАПІЛИМ ТРЕБА БУТИ

Яким же зкацапілим треба бути, Яким же відмороженим хохлом, Щоб материнських голосінь не чути І їхати на Рашу* за баблом? Ті, хто на Раші досі гастролює Готові в церкві справити нужду, Страшна війна істот цих не хвилює, Лише бабло впливає на звізду. Яким же тупорилим треба бути, Як глибоко в душі живе могол, Щоб про війну з кацапами забути І їхати на Рашу на футбол. Кому потрібні їхні виправдання, - Нема роботи , діти і сім’я. Війна їм пофіг і людські страждання, Запроданці, манкурти їх ім’я. Не українці і не стануть ними, Їх душі зкацапіли назавжди По той бік фронту їхні побратими, Від них чекаєш зради і біди. Лиш до пори до часу зачаїлись, Гниле нутро їх видає «язык» Пустили метастази, вкоренились «Какая разница? Я так привык.» На це не можна очі закривати, Щоб покруч ця жила надалі з нами. Їх треба громадянства позбавляти І за поребрик, до бісової мами! * саме «на», адже «в» вживається коли їдуть в країну, а Раша, історична назва Московія, яку і слід вживати , це не країна, а територія. Територія, яка загарбана. На цій території не діють людські закони, там відсутня свобода. 04.07.2018 р.

ID: 798258
Рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата надходження: 05.07.2018 22:43:31
© дата внесення змiн: 05.07.2018 22:43:31
автор: Мирослав Вересюк

Мені подобається 2 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали: Lana P.
Прочитаний усіма відвідувачами (74)
В тому числі авторами сайту (3) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.




КОМЕНТАРІ

Lana P., 05.07.2018 - 23:20
підтримую Ваші думки! Знаю два брати -- один воює на Донбасі, а інший поїхав у Рашу на заробітки (на запитання відповідав, що потрібні гроші, наче нікому вони не потрібні, тільки йому), а мав не погану роботу вдома, але не захотів на родича-однокласника працювати, на москалів захотілося пахати. Тут щей прихованаі проблема з виборами у владі -- А чого сусід має мною керувати? Краще вже чужий. Цей шлейф тягнеться ще з часів гетьманства, на жвль, frown дякую, пане Мирославе, за вірш на часі flo31
 
Мирослав Вересюк відповів на коментар Lana P., 05.07.2018 - 23:36
Дякую за відгук. Ми однодумці - і це приємно! Про такі речі потрібно не лише говорити, але і реагувати на них. І реагувати адекватно і навіть агресивною. Адже наша телерантність і терплячість та байдужість вже призвели до сьогоднішнього стану.
 

Нові твори