Я помилився в сво́їх сподіваннях
Щось я очікував, щось точно знав
Але ТАКОГО — не було́ й в далеких міркуваннях
Вогонь твій — сильніше в тисячу разів палав
І всі мої ́ слова —нехай тобі примножать силу
Коли кохають сильно —про це і говоря́ть
Але коли кохають серцем всім, надміру
Бувають зайвими слова — тоді мовчать
І я мовчав би, міркував, але душа благає
Думки мої ́ за тво́їми плечима вже стоять
О мріє, казка дивовижна — всеж таке буває
Коли коханням о́дне о́дного торкаються серця
Ти дійсно королева незрівнянна
Глибокі риси тво́ї, хвилюючий твій стан, та чарівне́ вбрання
Немов митця великого — робота бездоганна
Ти — бажана, омріяна, та незбагненна мов саме́ життя
Цей день картину ще одну у пам'яті змалює
І пензель, ще один мазок додасть до щастя повноти
Я не сказав.... та серце тво́є все одно почує
Яка ж казкова королева ти!