вина дешевого і сміху...
на сінних лігвищах, на тлі,
в лещатах лінощів та втіхи
серця перевертнів в золі...
ще тліє золото багаття,
лоскочуть повні літні дні,
чадить отрутою латаття
на теплій, стомленій воді...
вібрує фосфорна монета,
злилися хвилі в унісон,
втрачають обриси предмети,
транслює ніч циклічний сон...
перевертні зірвали маски,
спалили душі, врились в дно,
що батоги тепер, що ласки,
що ніч, що світло - все одно...
як вийдуть з гри_ імен позбувшись,
вже не згадають як і де_
вагання маятник незрушний
павук в тенета обпряде...
сполука / розтин по живому,
відлуння хіті / щем плачу,
скавчання тиші / регіт грому,
всього замало й досхочу_
ламати руки ще зарано,
чавити сльози - вже на сміх,
піти, закутавшись в тумани
і замолити криком гріх_
