Відчуваю я безмежний, лютий біль і гнів
За країну, що красою на весь світ відома,
Але помирає зараз в муках та брехні
Від знущань тих, хто панує чомусь в неї вдома.
Бачити мені нестерпно, як гнобить її,
Обкрадає і ґвалтує банда лиходіїв.
Браття, маєм ми всі разом викинути їх
В мирний спосіб і здійснити всі її надії,
Повну всю відповідальність взяти за дбання
Про її життя й на плечі на свої покласти.
Чи існує в цьому світі більше надбання,
Ніж коханої країни воля, честь і щастя?!
25.11.2017, Чернігів
Із циклу віршів "Нові сили рушають" www.PetroRuh.com/2016.html