рясні дощі / холодні попелища,
безодні днів зшивають зайві ночі,
зрадливі сни_ ні хтиві, ні пророчі,
в зеленогривих вербах вітер свище…
хто не в гробах - гризе граніт надії,
месій отари губляться в тумані,
смоли і манни намішав у жбані
парафіянин церкви лицедіїв…
гіркий полин обридлого свавілля,
як клин на клин на риму рима _ досить_
змовчи і вчуйся, муза так голосить,
як молода на третій день весілля…
рясні дощі / даремні коливання
чатуючого хиби метроному,
позбуться слів прокислого вже жому
й спини катарсис саморуйнування…