Не плачся!!!
Коли твій тато сказав:
- Кому він треба?! –
Мама не перервала вагітності у другому триместрі.
Твоє проміння дісталось світу –
Грій! Лоскочи! Запалюй!
Повір у себе!!!
Вогнем будь і киснем!
Чому ж ти кислий?
Чому потух?!
Не плачся!
Твої ноги можуть ходити легко –
Каміння зніми, позав’язуй шнурівки!!!
Гірко?
А кому зараз солодко?!
Холодно/солоно?
У центрі Антарктики!
Серед сліз океану комфортабельно прісності
Антарктиди?
А?
Стій!
Мозок винесли
Із зони комфорту –
То чи варто здаватися?
Значить є що виносити!
Нащо мить папіросити
Пересохлістю дихання?
Затуманеність прагнення.
Звички-нички свідомості –
В них ні кисню, ні користі.
Що?
Що на разі?
На часі?
Не плачся!
Стане сили повірити в себе?
І у те, що комусь дуже треба
У твоїм сонцесяянні небо?
Наприклад, мені.
шо зробиш як той дурень один на двох.
а що ви хотіли, рвота на місці, вона головна в його житті, а зізнаня від мене вам не почути, ні,бо то брехня буде, так як ваші лизання ). А плюєтесь ви тією ж слиною, що і я
Звичайно! Ви ж спец із "тошноти". Я думала, що Ваша відповідь буде цікавішою.... Ні, той же горох об ту ж стіну - ніякого розвитку думки: не цікаво, нудно, одноманітно. Ображати, ображатись не буду, як не старайтесь. Відписувати теж - це марна трата часу.
Розумна голова - дурневі дісталась, на жаль.
Гарний вірш написаний верлібром. В цьому вірші закладено мудрий і глибокий зміст. Не всі можуть писати в цьому стилі. А деяким критикам, потрібно спочатку самим навчитись писати, а потім судитит інших.. Не звертайте уваги..
Дякую! Я люблю критику, об"єктивну, особливо тих людей, котрих поважаю. Це не та критика, і не та людина))
Не переймайтеся, чутливе , - такі коментарі мене не тривожать.