-Таточку, скажи,- чому живемо ми
внизу, в цій осоружній кучі, а ось
отой - над нами,- в яблуці живе?!.
-Бо є таке містке поняття, синку,-
Б а т ь к і в щ и н а…
(З життя первиннопорожнинних).
Роздирали Україну, кріпко роздирали,-
В усі часи українці такий клопіт мали...
Підневільними гибіли, проклинали долю,-
До Австралій діставали, шукаючи волю...
До Канади просочились з жменею землиці
З могил предків незабутих... І міцніше криці
Були в праці...Тягли плуга...Здобували статки...
По Європі розтікались, везучі манатки...
То були все хлібороби... На землі родились,
Лан орали...Засівали...Нею ж і укрились...
Час настав,- червонопикі землю всю забрали,-
У кривавому протесті - колгоспи постали...
Хазяїв.- в Сибір подалі... Згинули найкращі...
Хто зостався,- покотились до страшної пащі...
Безнадії...Безлюбов'я до землиці - мами...
Втікачів - заводи повні,- хоч закриті брами...
Девяності...Переміни…Та червонопикі
Знов при владі…Почалися крадіжки великі,-
Бо немає вже сокири в них над головою…
Народ сірий всі багатства їм здає без бою!..
Він працює, заробляє, пики ж,- лиш хапають…
Працівник не має хліба,- ті ж мільйони мають…
Злидні…Злість…Бігом з країни…Всі шукають шпарки,-
І студенти, і професор…Домогосподарки…
Куди йдемо?.. Що чекати злиденній країні,-
При такому от злодійстві, що настало нині!..
Чи вони нас - а чи ми їх приведем до тями?..
Бо ж негарно якось бути в країні гостями!!.
Не можу пропустити Ваші вірші, бо кожен з них-шедевр. Ви талантище! А хіба скажеш краще за Вас:
Куди йдемо?.. Що чекати злиденній країні,-
При такому от злодійстві, що настало нині!..
Чи вони нас - а чи ми їх приведем до тями?..
Бо ж негарно якось бути в країні гостями!!. Репресували "чорнопикі" й мого дідуся у 30-х. Сліду немає навіть. Дякую, бо Ви один із кращих наших поетів!
Ні!!! не духу в нас не вистачає, Колего!.. Не вистачає елементарної єдності в думках, поняттях та діях))) І цим уже звикли користуватись політики неукраїнського щтибу думок та дій)))
