Четвертий поверх - короткий шлях.
Ортопедія. Лікар у дверях,
Холод в спині, звичайно страх,
Блиск інструментів у очах.
- Хочу обнову для зубів.
Лікар киває - зрозумів.
Сідаю в крісло, огляд, вердикт:
Треба рентген- знімок за мить.
Рентген і знімок - все як у всіх.
Ще так далеко до краси.
Все зрозуміло - треба хірург.
Мрію потрапить до його рук.
Вся в білім фея- медсестра.
Її цікавить моє ім’я.
Вона щаслива, їй не болить.
Для неї я формальність, мить.
Аж ось і лікар вже, хірург.
В цей час для мене він не друг.
Укол і щипці звиклий рух
Зуб у бюветі - мертвий дух.
Ортопедія. Крісло, просторий кабінет.
Зубної істини настав момент.
Звук бормашини, видих, вдих ,
Зацепеніння торкнулось ніг.
Тут також фея медсестра.
Готує розчин: цемент плюс кислота.
Вона в процесі, вона в роботі,
Вона причетна до мого рота.
Настирні звуки, пальці в кулак.
Воно не боляче, але є страх.
Лікар уважно шкребе емаль,
Усмішка гріє мою печаль.
Вже новий вимір, новий рубікон:
Лікар в роботі готує силікон.
Нарешті зліпки прототип зубів.
Рот на замок- я занімів.
Потім беззубий в чеканні дні,
Такий от іспит випав мені.
Була підгонка, була примірка,
На витривалість перевірка.
Вставка протезів - момент заключний,
Акорд останній твердий і гучний.
Незручність буде тиждень чи два.
Я перевірю його слова.
Впишу упам’ять кілька моментів.
Лікар приймає нових клієнтів.
В нього конвеєр, звична робота,
Нові знайомі, нова спільнота.
Рутина праця кожний день -
Знов бормашина співа пісень.
І знову зуби, уколи, біль,
Але ж у кожного є своя ціль.
Тільки у праці рух і сила.
Умілі руки, посмішка мила.
Творіть добро хірурги, ортопеди –
Зубам краса і міцність треба.
