Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788215
Цінуй весну, що за вікном розквітла,
цінуй весну – це молодість цвіте,
вона навколо і у душах квітне,
хоч ненадовго, та вона буде.
Земля благословить нас першоцвітом,
під сонцем перша вишня розцвіте,
о, як би знала ота біла вишня,
що звіє вітер і цвіт упаде.
Цвіт обвівав лихий холодний вітер,
хоч лише в собі холод він несе,
землі від цвіту того побіліти,
в душі залишить плід, який росте.
Він зеленіти стане там незримо,
сонце і дощ роститимуть гілки,
промінню знову віднайти й зігріти
червоні наче кров плоди.
Оті плоди знаходились усюди,
ростила їх печальная душа,
та сонце їх зігріло і у листі
уже зростає вишенька мала.
Минають дні, гортає вітер долі,
скінчиться знову літо золоте,
цінуй життя, воно іде поволі,
душа ростити нову квітку жде.
Текст романсу.
8.06.2018.
Світлина автора.
