Така ти є в житті…Вродлива і примхлива!
В короні срібній із гордині та пихи,
Любимий одяг твій, це шарм плюс стиль й харизма,
Кулон, сережки і каблучка - то гріхи.
І трьох сердець людських, на тебе би забракло,
Аби кохати, як ніхто ще не кохав,
І трьох життів, було б для мене й так замало,
Щоб без вагань всі три, до ніг твоїх поклав.
Нема у світі цьому прірви, чи безодні,
В яку без роздумів, з тобою я б не впав.
Немає вчора, нема завтра і сьогодні,
Хвилини Божої нема, щоб не кохав!
Віддав би ложе грішне, сам присів би поряд.
Не спав у темну ніч і ковдру поправляв,
Ловив, як промінь зранку, сонний милий погляд
І шосту каву пив аби лиш не дрімав!
Ганяв по білій стелі зайчика, на втіху,
Гуляв у парку літом, з листя плів вінок,
А взимку, діві схожій, зліпленій зі снігу,
Ім`я твоє би дав і сукню від зірок.
Словами з мушель жовтих, на пісках Єгипту,
Палке освідчення, я склав би у віршах...
І хай не довгий вік в такого «манускрипту»,
Його, закохані, згадали б у віках!
Така ти є в житті…Таку тебе й кохаю,
Шматую серце грішне порівну на три.
В очах зелено-сірих, бачу простір Раю,
А в ньому шлях до щастя…Тільки би дійти.
