Десь зозуля у гаю довго так кувала
А серце мо́є надзвичайно покохало
Я в його очі дивлюся та млію
Хоч і гину я від цього, розумію
Пр: Ой кохання ти моє пекуче
Ніби вітром теплим обпалило
Не втекти і не сховатись —неминуче
Щастям ти мене вмить наділило
Я не думала колись та не гадала
Що любити буду так й страждала
Ніби літній грім скував все моє тіло
Всі думки до нього полетіли
Пр: Ой кохання ти моє пекуче
Все життя моє змінило
І солодке й водночас болюче
Як без тебе я раніше жила?
А тепер для мене сонце ще ясніше
І думки та мрії веселіші
Надзвичайне почуття, про що співала
Ціле серце моє перейняло
Пр: Ой кохання ти моє пекуче
Грій мене, й не смій спинятись
Я тепер троянда та квітуча
Буду в радості купатись
