Безпека, і захист, і воля, і щастя, і спокій,
І здійснення мрій та бажань, забаганок та примх —
Ось маю від Нього я що. Це мій досвід глибокий
Життя як цікавої, гарної, доброї гри.
Життя — це є гра і пригода. В ній кожна задача —
Це виклик. А кожний в ній крок — у глухий ніби кут.
Але не боюся, бо я відчуваю і бачу:
Він, мій чарівник, завжди поруч зі мною. Він тут.
Тому є в глухому куті завжди вихід таємний,
Який Він покаже, відкриє в потрібний момент.
Є задум Його. І я — просто Його невід'ємна
Маленька частиночка. Я є Його інструмент —
Його інструмент, що свободно свій здійснює вибір,
Що має з Ним близькі сердечні стосунки, мов друг.
О люди! Хіба не могли так от жити і ви би? —
Я думаю, дивлячись в ваші обличчя навкруг.
Від Нього ви так відокремлені, що вам не видно,
Не чутно Його. Він для вас просто вигадка є.
Загублено, втрачено вами природне і рідне.
І проблематичним для вас все навколо стає.
Все проблематичним стає, бо ви робите штучно
Проблеми, бо штучним без Нього стає все в житті.
Бо втрачена суть. І тому вам непросто й незручно.
Бо явища всі тільки з Ним є природні й прості.
Ми в нормі не атеїстичні і не релігійні.
Бо Бог — це реальність, що поза ідей та доктрин.
В житті неможливі злочинність, корупція, війни,
Коли простір, ціль і основа життя в нас є Він.
11.05.2017, Київ
Із циклу віршів 2016-2018 років "Нові сили рушають" www.PetroRuh.com/2016.html
