І «вічна пам’ять», і «не забудем»,
але забудуть і не згадають.
Мине війна, як мине застуда.
Життя – як хутро у теплій зграї.
А ті, що вийшли колись з толоки,
де гул бджолиний, спасіння в числах,
де мудрі стали завчасно збоку,
коли планета прогнило трісла,
вже в інших царствах живуть –князюють,
із гурту випали – і не знали,
та не здригнуться, бо не почують,
що «ми туди вас не посилали».
І пів-народу про те забуде,
не озирнеться, піде брататись.
Бо ж треба якось...бо також люди...
зачим сваритись і рахуватись?
Усе минеться, підуть у бізнес,
в «життя триває», в космополіти,
в любов, кав’ярні, дзвінки трамваїв,
у сонцетіні, гарячі плити...
А в кому спогади уціліли,
поринуть скрушно у безголосся,
чужі, самотні, розпорошилі...
Так споконвіку тут повелося.
P.S. В США помер Річард Пайпс, історик, найбільший спеціаліст з Росії. Минулого року на Радіо Свобода він сказав: "Россияне в подавляющем большинстве не хотят бороться за власть и управлять собой. Они хотят, чтобы кто-то другой управлял ими, а не они сами. Они просто боятся ответственности... Я в свое время проводил исследование и пришел к выводу, что политикой более-менее интересуются 15 процентов россиян. 85 процентов людей в России интересует исключительно частная жизнь... За последние 100 лет ничего не изменилось. Если бы изменилось что-то сильно, то не было бы Путина в Кремле. А люди у вас все равно хотят таких политиков. А Путин – это же такой же Ленин или Сталин. Люди вверили ему свои судьбы, чтобы он ими управлял. А их самих ничего не интересует"
КАжуть, кращий представник консервативної школи. Працював, здається, в адміністрації Рейгана (яка й доконала СРСР). Є кілька книжок Пайпса з історії СРСР і Росії, які, за твердженням Раідо Свобода, пояснють усе, а якщо не все, то головне. Вікіпедія знаю повний перелік праць: https://en.wikipedia.org/wiki/Richard_Pipes
Проблема наших взаємин з тим народом, на мою думку, полягає в тому, що ми не можемо його зрозуміти та постійно дивуємося: ня як же ж так можна? - а там дивуватися нічому, століття виховання свою справу зробило. Те, що нас дивує та обурює, там не дивує і не обурює нікого. Їм сказав Єльцин: прокидайся і думай, що ти зробив для Україну - ну нехай. Сказав Путін: ідіть і вбивайте - ну нехай так. Вони ж нас навіть не намагаються розуміти - бо їм воно не треба, всі богоносці, шовінізм там також виплеканий століттями. Україна для них - буферна зона та колишня околиця. Всі формальні ознаки державності сюди з Москви привезли свого часу про чуже око, як і скрізь по інших околицях, і ніхто не рохраховував, що та бімба спрацює. А коли спрацювала - вони відчули себе обікраденими та зрадженими. Тому що то для них все було декоративне, національна ідентичність інших народів ніц для них не варта, тим більш - народів уже завойваних або інакше прихвачених територій. Господи, я вчора читав звернення поляків до росіян 1831 року - такі слова, такі ідеї, а росіяни відповіли їм чим? - шибеницями... Тому єдиний шлях порозуміння - "Геть від Москви".
Ви спонукали мене пошукати це звернення поляків до росіян І83І року, але я не знайшла. Якщо можете, вишліть мені лінк, будь ласка. Натомість я знайшла цікаву статтю про Пушкінське "клеветникам России" http://www1.nas.gov.ua/svit/Article/Pages/16_2930_3. Пушкін міг скільки завгодно критикувати самодержавство, кріпацтво, російське рабство, але як тільки хтось чужий пробував це робити або якийсь народ пручався, пробуючи вирватись із "залізних обіймів" Російської імперії, одразу ставав у войовничу позу обуреного російського суперпатріота. Такий самий чисто російський ліберал, що й сьогоднішні.Затаврував Міцкевича тільки тому, що той був патріотом свого народу.
Нема, нема звернення, сам шукав, але нема в мережі. Тільки в музеї встиг прочитати одну сторінку - ту, що там експонується. Треба зайти, сфотографувати - повстань було більше одного, може, я з датою наплутав
Надіюся ,що так не буде з нашими воїнами ,які гинуть тепер віддаючи життя за Рідну Україну! Крим, Донбас, Луганськ-наша земля. Слава живим і ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ загиблим!