Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: геометрія: ПЕРЕМІГ РАК ГОЛОДОМ (проза) - ВІРШ


геометрія: ПЕРЕМІГ  РАК  ГОЛОДОМ                  (проза) - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 8

Пошук


Перевірка розміру




ПЕРЕМІГ РАК ГОЛОДОМ (проза)

УСЕ БУВАЄ У ЖИТТІ: РАДОЩІ, БОЛІ, МУКИ… ТА ЩОБ НЕ ТРАПИЛОСЬ В ПУТІ, НЕ ОПУСКАЙТЕ РУКИ!... Я вже й не пам'ятаю, де й коли я читала про одну мужню людину, яка перемогла найстрашнішу хворобу – рак… Це трапилось з одним бізнесменом, який за день заробляв більше, ніж його колишні колеги за місяць. Жив,як кажуть на ''повну котушку”… I квапився все встигнути, часом і ризикував, та все в нього виходило легко і добре. У вільний час піднімався в повітря на параплані. Все було добре, допоки, виявилося, що все це не потрібно, під час обстеження лікарі поставили смертельний діагноз: рак. Лікарі відвели сорокарічному, ще здоровому на вигляд чоловіку, один, від сили два місяці життя. З цього моменту почалася дивна історія людини,яка вирішила прожити нове життя за 40 днів, що йому залишилися. Віктор переписав бізнес на дружину, віддав свої борги і пробачив чужі, взяв спальник, Біблію, прощався з рідними, і пішов назавжди. Йому не хотілося, щоб його близькі бачили його муки і згасання. Вийшов на трасу, вибрав якийсь напрямок і рушив до свого останнього притулку, давши обітницю- сорок днів не брати в рот нічого, крім джерельної води. Тим часом хвороба уже почала давати себе в знаки: тьмяніла шкіра, нудило від сонця, покидали сили... Він забрався в гори, постелив під дикою яблунею спальний мішок і почав свій Великий піст. Заріс бородою, часом ходив голий , як первісна людина, непритомнів від голоду, не рахував навіть дні, серед яких були і чорні, лише робив щоденні зарубки на яблуні, і час від часу рахував їх. Бувало так погано неначе петля на серці, хотілося припинити ці муки, зaкопавшись у землю живцем. Але ж були і світлини, тоді млів від усього: від місяця над головою, від яблук, що падали з тієї вже тепер його яблуні, та навіть від миші, що пробігала по його спальному мішку. Так у самотині підбивав підсумки життя, і намагався зрозуміти, навіщо воно дається людині, і чому відходить. Але коли на дикій яблуні нарахував 40 зарубок, він був живий і знав відповідь. Отож і вирушив у зворотний путь, взявши з собою лише Біблію, все інше було непід'ємним дня людини, яка втратила не знати скільки кілограмів своєї ваги. Коли він добрався до шляху, люди лякалися його. За те рідні були ошелешені,здивовані, але ж і неймовірно щасливі, від його повернення. Ті ж лікарі, провівши усі аналізи і уважно оглянувши, виявили, що раку не було. '’Тоді,- писав чоловік,- я зрозумів,що не можна вимикати за собою світло, коли йдеш. Що в кожного є своя місія в житті і треба її не проспати, не проїсти і не прогавити!'’ Він покинув свій бізнес, з задоволенням знову став літати на своєму параплані захопився фотографуванням, фотографував найбільш храми, збирав про них легенди, а потім виставляв свої роботи на центральній площі міста. Не відмовлявся і від голодування, час від часу повторюючи його. Отож і я ще раз повторю для всіх: ''Щоб в вас не трапилось в житті, не опускайте руки!’’

ID: 791933
Рубрика: Проза
дата надходження: 16.05.2018 16:02:38
© дата внесення змiн: 16.05.2018 22:46:23
автор: геометрія

Мені подобається 8 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали: Любов Вишневецька, Галя Костенко, Микола Холодов, Ганна Верес
Прочитаний усіма відвідувачами (131)
В тому числі авторами сайту (16) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.




КОМЕНТАРІ

Sukhovilova, 17.05.2018 - 09:53
Так, як істинно, яка правдива історія, цікава! Дає надію і віру! Якщо опускати руки, то значить змиритися 12 12 12 flo01 icon_flower
 
геометрія відповів на коментар Sukhovilova, 18.05.2018 - 17:17
Дякую!Так воно й є: тримає нас завжди в цім світі: Надія, Віра і Любов!.. 16 smile flo31 flo36 flo17
 
Ганна Верес, 16.05.2018 - 22:22
Дуже цікава оповідь. Дякую. 12 12 12 16 give_rose
 
геометрія відповів на коментар Ганна Верес, 16.05.2018 - 22:49
Дякую,Ганю! В житті по-всякому буває,хто вірить і бореться, той перемагає! 16 wink 22 flo36 flo25 flo23
 
Микола Холодов, 16.05.2018 - 21:19
12 Повчальна історія! 17 give_rose
 
геометрія відповів на коментар Микола Холодов, 16.05.2018 - 22:48
Дякую,Миколо! 16 smile 22 flo31 13
 
Михайло Гончар, 16.05.2018 - 19:49
16 hi flo26
Такі люди варті поваги.
 
геометрія відповів на коментар Михайло Гончар, 16.05.2018 - 20:27
Дякую,Михайле! Так воно і є... 16 smile 22 flo31 flo01
 
Катерина Собова, 16.05.2018 - 19:18
12 12 12 Людина повинна вірити до останнього подиху!
 
геометрія відповів на коментар Катерина Собова, 16.05.2018 - 20:26
Дякую,Катюшо! І погоджуюся з Вами, той хто вірить, труднощі здолає... 16 flirt flo31 wink 22 flo21
 
Аяз Амир-ша, 16.05.2018 - 16:24
12 12 12 hi
 
геометрія відповів на коментар Аяз Амир-ша, 16.05.2018 - 20:24
Дякую,Аязе! 16 smile flo31 22 flo36 flo23
 
Намагаємось і ми бути оптимістами.Цікава й повчальна історія. give_rose
 
геометрія відповів на коментар Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський, 16.05.2018 - 20:23
Дякую, Ніло і Олеже! Я теж оптиміст, а оптимістам легше подолати будь-які негаразди... 16 curtsey flo36 smile flo31 22 flo05
 
Оксана Дністран, 16.05.2018 - 16:11
Дивовижна історія. hi Реальна?
 
геометрія відповів на коментар Оксана Дністран, 16.05.2018 - 20:21
Дякую,Оксанко! Надіюсь,що реальна. Це колись я прочитала у якійсь газеті, чи журналі, то там було не лише ім"я, а й прізвище,і місце проживання... 16 smile 31 flo31 flo36 22 flo01
 

Нові твори