Болючий час… Гірке розчарування…
Розтоптано вже тисячі квіток.
Знов квола Віра крізь габу страждання,
Здіймає крила – мрії до зірок.
Розтоптана Надія кровоточить,
А Справедливість міцно собі спить ,
Підступно син ножа на матір точить,
Щоб з підтишка у спину устромить.
Бреде між люди зліплена із бруду
Охрипла Правда в рваній одежині,
Незручну Правду вигнали із суду,
Брехня і ницість у пошані нині.
Смердить зогнивша голова рибини,
З верхів до низу вся протухла влада,
Болить у серці рана України,
Дітей продажних батьківщини зрада.
