Світло заглянуло в віконце
Рясніє ранок, ніч біжить.
Виходжу в сад: -Ну здрастуй ,сонце!
Всміхнулася… Воно ж мовчить.
Зловила промінь у долоню
Він вискочив, на вії впав,
З очей зняв павутиння соні
Й побіг шукати ще забав.
Весна в обнові. Королева!
Так їй пасує білий цвіт.
Лише де-інде, ледь рожевим
Ніжно покрила оксамит.
Заливчасто співають птахи,
Веде сопрано соловей
І горобець сидить на даху
Пробуджує усіх: Гей-гей!
Джмелі легесенько гойдають
Гілки квітуючих вишень
Лапками личка умивають,
Вітають гулом новий день.
Яскраво-райдужне намисто
Переливається в квітках,
Життя наповненість пречиста
Вирує в ніжних пелюстках.
Дозвольте дві редакторські ремарки:
1. У другому катрені певно "cонні"?
2. Використання російського слова
"на криші даху"...бо "крыша" - це і є "дах" українською.
Дякую за теплі слова,що завітали і уважно читали.На рахунок "криші" вже виправила,а "павутиння соні" я мала на увазі заспану людину,сонну,яку розбудило світло.Ще раз дякую.