Пелюстки все ховаються в роси
І щороку все краще цвітуть,
Білосніжні мої абрикоси
Щем терпкий й хвилювання несуть.
Їх садила колись на світанні
Із тобою, як вишні цвіли,
Потопали удвох ми в коханні
І з любов'ю щасливо жили.
Вже багато років пролетіло,
Сивиною покрило чоло
І знов серце моє защеміло,
Що те все вже кудись відійшло.
Розлетілися діти по світу -
По стежках вже своїх розбрелись.
Абрикоси чекають привіту
І в цвіт білий гілки одяглись.