Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Владислав Божок: Я чую, що тоді боліла душа… - ВІРШ


Владислав Божок: Я чую, що тоді боліла душа… - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 23

Пошук


Перевірка розміру




Я чую, що тоді боліла душа…

Душа моя - розідрана роками пустоти, 
Що має ненависть велику до кохання. 
Давно забула присмак чистоти, 
Згадала довгі місяці страждання. 

Згадала всі свої страшні випробува́ння, 
І нескінченну кількість помило́к.. 
Душе... для чого всі ці бичування? 
Невже ти прагнеш полетіти до зірок?

У мить про тебе всі забудуть,
Коли полинеш ти на небо.
Ласкавим словом не осудять,
Лиш просто скажуть: "так і треба".

Невже ти думаєш - ніхто не бачить,
Постійних цих твоїх страждань?
Кожен з тих "ніхто" - тобі пробачить,
Тому не прагни втілити чужих бажань.

ID: 787734
Рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата надходження: 16.04.2018 21:52:16
© дата внесення змiн: 16.04.2018 21:52:16
автор: Владислав Божок

Мені подобається 6 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (139)
В тому числі авторами сайту (12) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.




КОМЕНТАРІ

Чайківчанка, 17.04.2018 - 11:10
give_rose 12
 

Нові твори