над непотребом рим вже розвіявся дим,
право бути ніким не дається за так,
розчинився в юрбі пілігрим здерши грим
не вгадати, чи князь, чи жебрак...
викладати в пасьянс випадкові слова,
як гойдати мости над проваллями снів,
наче маківка висохла вщент голова
шелестить в перший з вигрітих днів...
заговорена лють, оцифрована мить,
йдуть по теплих слідах тіні вибитих мрій,
протилежності в’їдливо скроні клюють,
янгол з бісом накручують : дій ...
на ребрі зупиняється вкотре п’ятак,
кожен жереб фальшивий в цій дивній війні,
право бути ніким не дається за так
і нещадно зростає в ціні...