* * *
Чи кома, крапка, чи тире,
Та кожний знак таки щось значить.
Та прийде час, хтось розбере,
Щось зрозуміє, щось пробачить
У тих рядках, що написав,
А може те, що там між ними,
Що бачив більше, ніж сказав,
Бо я не свій тут між чужими.
А може час по світу бродить,
Ще не прийшов, така вже доля.
Зерно посіяне не сходить
Лише бур’ян, на краю поля.
Чи може мілко я зорав,
Чи хисту сіяти не стало,
Я трішки більшого чекав,
Коли це все отут почалось.
Я заспокоююсь лиш тим,
Нікому б горя не завдати
Тим добрим словом, а не злим,
Що я зумів колись сказати.
В рядках, що написати встиг,
Якщо, звичайно, хтось поправить,
Хай розділові знаки в них,
Саме життя колись поставить.
14.01.2004р. (Михайло Чир)