Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валентина Рубан: НЕОПАЛИМА КУПИНА - ВІРШ


Валентина Рубан: НЕОПАЛИМА КУПИНА - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 6

Пошук


Перевірка розміру




НЕОПАЛИМА КУПИНА

Валентина Рубан :: НЕОПАЛИМА КУПИНА
Майже сто літ в селі не дзвонять дзвони, І Храму Божого у нас немає. Святі місця зрівнілися з землею, Та пам"ять людська інше знає. Три козаки : Донець, Гнідий і Бублик Колись давно село нам заснували. І першим ділом, що вони зробили- Храм Свято - Троїцький побудували. Знайшли найвище місце у селі І Храм побудували на землі. В святу неділю всім співали дзвони, На вранішню всіх службу зазивали. І півча гнідинчанок голосистих, Псалмів Господніх хороше співали. Було таке в селі, - тепер немає, Хто ж віру так безжально убиває? Навіщо ті важкі літа розрухи Розбили серце людям, заламали руки? Святиню на пустиню обернули, Щоб про святого Бога всі забули. Із гуркотом скидали важкі дзвони, Порозбивали, знівечили всі ікони. Одній із них судилось зберегтися, В руках надійних,добрих опиниться.. На покуті, аби ніхто не бачив, Ій нове місце Бог тоді призначив. Щоб ворогів, катів не дратувати, Доводилось картиною таємно прикривати. В неділю, Паску, Трійцю чи Різдво, В старенькій хаті все кругом цвіло. Вбиралось пишно рушниками, Простими зшитими руками, З-за вишитого цвітом павільйона, На всіх дивилася свята ікона., Молилась пистрасно іконі баба Варка, Увечері молилася і зранку. Бо мала хист своїми молитвами, Як її мати -добрими словами, Зарадить горю, віру уселити, Щоб легше в світі людям було жити. Водили мами діток до Варвари, Аби "пристріт" зникав, втихали чвари, Аби зцілити - в моливтах вони Звертались до "НЕОПАЛИМОЙ КУПИНИ" З сивих давен кожна людина в селі знала, Що та ікона від пожеж оберігала. Багато хто може згадати , як було, Пожежа насувала на село, А хати під соломою стояли, Одна,як загориться - всі палали. Раз спалахнула хата ненароком, І впевнено пожежа своїх кроком, Летіла прудко; на селі біда, Лилась із Рудки відрами вода, Та неможливо було все це зупинить, Вогонь " з"їдає" хату в одну мить. Ще й вітер пустотливо розгулявся, Немов брехня, по вулиці подався. Вже клуня у сусіда догора, А в іншого спалахує друга. У третій хаті крик- дитячий плач, Вогонь біжить, мов капосний палач. Все пожира, його не зупинить, А люд сердечний плаче і кричить. В цю мить Варвара в хату подалася, "НЕОПАЛИМУ КУПИНУ" взять здогадалася. Святим Хрестом перехрестила всіх, І вітер відвернувсь і зовсім зник. Вода лилась із відер так, як треба, Та раптом дощ рясний линув із неба. Все зашкварчало, задиміло і погасло, Й враз сонечко всміхнулось усім ясно. Всі люди йшли ікону цілувати, І силі Божого спасіння дивуватись. Та ось селом пробігла новина, "Замироточила" НЕОПАЛИМА КУПИНА. З очей святих котились сльози, Чи за минулим,що розбили грози? За часом тим, як в церковці стояла, Мирян на путь господній направляла? Чи мо згадала, як співали дзвони І золотом сіяли всі ікони... Ніхто про те незна, а що НЕОПАЛИМА КУПИНА свята, В нас кожен гнідинчанин пам"ята. Травень 2013 р.

ID: 785322
Рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата надходження: 31.03.2018 12:15:05
© дата внесення змiн: 31.03.2018 12:15:05
автор: Валентина Рубан

Мені подобається 7 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали: Valentyna_S, Інна Рубан-Оленіч
Прочитаний усіма відвідувачами (202)
В тому числі авторами сайту (12) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.




КОМЕНТАРІ

Капелька, 31.03.2018 - 23:49
Дуже гарний, цікавий вірш про Велику святиню- ікону "Неопалима Купина". Бажаю, щоб сповнились бажання селян і була у Вас Прекрасна Церква і у Ній також молились пред чудотворною іконою! 16 angel 39 31 flo36 flo22 flo18 flo17
 
Валентина Рубан відповів на коментар Капелька, 01.04.2018 - 00:14
Дякую Вам за таке добре побажання. flo01 flo01 flo01 Спасибі за увагу до моїх творів flo26
 
В моєму селі-щастя!Церква ще збудована в 1796р. Мовчала лише в період окупації.А так в усі часи Божий глас звучав.І зараз люди дбають про її збереження.Бажаю і Вам мати святий храм в рідному місці. flo36 flo36 flo36
 
Валентина Рубан відповів на коментар Шостацька Людмила, 31.03.2018 - 23:09
Я Вам по доброму заздрю, адже це велика сила - мати в селі церкву. Дякую Вам, що прочитали моє творіння
23 23 Хай Вам щастить і Боже благословення буде з Вами. 41 41 41
 
Шостацька Людмила відповів на коментар Валентина Рубан, 01.04.2018 - 06:52
Дякую Вам і Вам-Божої опіки. 16 flo36
 
Катерина Собова, 31.03.2018 - 15:40
12 12 12 Господи, наверни кожного з нас до добра! Святий і повчальний вірш!
 
Валентина Рубан відповів на коментар Катерина Собова, 31.03.2018 - 19:44
Спасибі Вам. flo26 Хай Вас Господь оберігає і надихає на творчість flo12 flo11 flo12
 
Чайківчанка, 31.03.2018 - 14:03
give_rose
 
Валентина Рубан відповів на коментар Чайківчанка, 31.03.2018 - 19:43
flo20 Дякую
 
Valentyna_S, 31.03.2018 - 13:12
Пізнавальний твір. За радянської влади у моєму селі була така ж історія з храмом. За Незалежності
на тому місці спорудили інший. give_rose
 
Валентина Рубан відповів на коментар Valentyna_S, 31.03.2018 - 19:42
А в нас, на жаль. нема і донині frown
Дякую, що поділились враженням flo26
 

Нові твори