Забери мене, кохана.
Не злякає далечінь,
бо болить на серці рана,
нерви, наче волосінь,
розчарований судьбою,
я ненавиджу себе,
у розлуці із любов’ю.
Це - мій вирок із небес?
Забери мене, благаю,
бо який без Тебе гріх?
Я лише Тебе кохаю!
Жаль, що зберегти не зміг
променів земного щастя…
Забери мене в ясир,
бо Твоя любов - причастя,
спокій у душі і мир.
Забери у дивні ночі,
в тихі ранки забери -
я любимим бути хочу!
Боже, чудо сотвори,
дай нам щастя на світанні,
будь нам батьком іще раз,
щоб любились, як в останнє,
обвінчай коханням нас.
2015 р.
