О пташко мила, мені сьогодні й вчора не дано
Ані торкнутися тебе́, та ані поглядом зустріти
Тому у серці сум, мов камінь тягне він на дно
Я намагаюся, та не виходить і радіти
Я так молився, сильно біг - та все впусту́
Господь здійснити намір мій не дозволяє
Мені бракує так тебе́, я ніби й не живу
Лише у спогадах та снах твій погляд сонцем сяє
Пробач, що знов я за сумне
Любов- немов троянди цвіт, але й шипи навколо виставляє
Ти дивовижна жінка, вірші самі оспівують тебе
Нехай для тебе радістю моя любов палає!