Чи то ми весняночок не співали?
Чи то ми цей час уже проспали,
Коли дружно треба всім
Весну закликати.
А, можливо, вона уже у душі?
Та, щось холодно на душі,
І, щоб не замерзла вона там,
Відігріти пора її нам.
Зігрій мені душу
Теплим, обнадійливим словом.
Зігрій. Скажи хоч слово.
І хай буде те слово ВІРУЮ.
Твоя віра тебе спасе.
І тепліше на душі уже стає.
Та невже? А я кажу :
- Господи, поможи моєму невірству.
І я повірю тобі,
І я повірю собі,
Повірю в себе
Через тебе.
І зігріються душі
ВІРОЮ,
І весна нам відкриється
Небесною силою.
