Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валентина Рубан: Гнідинцівські лебеді. - ВІРШ


Валентина Рубан: Гнідинцівські лебеді. - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 23

Пошук


Перевірка розміру




Гнідинцівські лебеді.

Валентина Рубан :: Гнідинцівські лебеді.
Потепліло, повесніло. вже городи люди садять, А у небі понад ставом дивні птахи два літають. Покружляли, бачу, в небі, з шумом сіли в чисту воду, І неначе задивились на свою чудову вроду. Гордо плавали. шукали пристані в нас на воді, І для всіх іменувались - "гнідинцівські лебеді". Очерет їм шепче пісню.зорі осявають путь, Ну, а лебідь і лебідка всім спокою не дають. Чи на ферму поспішають, чи у поле люди йдуть, Замилуються красою, мимо ставу не пройдуть. А лебеді закохані вже побудували дім. І молода гарна пора зажила щасливо в нім. Але раптом їхнє щастя вмить розбила зла рушниця, Із несамовитим криком закричала в небі птиця... Зла рука лебідку вбила, лебедя спіткала туга, На охах в нього померла його вірная подруга. Похиливши горду шию,ніби підламавши крила, Довго він не зміг злетіти звідти, де упала мила... Потім в небо він піднявся,з сумом, з болем закричав. Мов назавжди попрощався, світ за очі десь помчав... Три весни, як лід розстане,як минають холоди. Прилітав самотній лебідь у Гнідинці, до води. Бо. мабуть не зміг забути, де залишилось кохання? Бо, мабуть не дуже швидко можна подолать страждання Ось в четверте потепліло, знов городи люди садять, Як колись,у нас над ставом дивні птахи два літають 1993 р.

ID: 782787
Рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата надходження: 17.03.2018 18:03:35
© дата внесення змiн: 03.05.2018 23:31:20
автор: Валентина Рубан

Мені подобається 2 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали: Інна Рубан-Оленіч
Прочитаний усіма відвідувачами (189)
В тому числі авторами сайту (5) показати авторів
Середня оцінка поета: 0 Середня оцінка читача: 5.00
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.




КОМЕНТАРІ

Амадей, 17.03.2018 - 22:16
Два люблячих серця, кохання одне,
Нехай зло й жорстокість ЛЮБОВ обмине.
Звертаюсь в молитві до Господа знов,
Нехай Зберіга найсвятіше, ЛЮБОВ.
Щастя Вам Валюшко, СОНЯЧНОГО ЩАСТЯ,
і вічного вірного кохання в любляче серденько.
16 16 flo16 19 flo32 flo32 kiss2
 
Валентина Рубан відповів на коментар Амадей, 17.03.2018 - 23:15
Я вдячна Вам за слова, які торкаються мого серця
Спасибі !!! flo06 flo06 flo06
 
Катерина Собова, 17.03.2018 - 18:13
12 12 12 Спасибі, Валечко,
за таку любов до природи. Вірш - супер!
 
Валентина Рубан відповів на коментар Катерина Собова, 17.03.2018 - 21:32
Дуже - дуже вам вдячна. Мені приємно, що вам подобається моя творчість flo12 flo12 flo12
 

Нові твори