Ці весни!
І ніби такі подібні,
А завжди такі несхожі!
Чужий хтось стає раптом рідним,
По-іншому йдуть перехожі.
Їм крил додається і щастя,
Вони дістають із шухляди
Усе, що ховали і, трясця,
Усе, що боялись сказати!..
Ці весни!
П`янкі, запашні, неспокійні,
Вразливо-чутливо-дотичні...
І більше ми часу в обіймах
Проводимо, в справах незвичних:
Рахуємо зорі в калюжах
І ходимо пішки багато;
І навіть коли нам «не дуже»,
Це трішки подібно на свято.
Ці весни!
Як хочеться їх упіймати,
Щоб жити навіки весняно!
Хтось скаже, що я дурнувата,
А я просто-на-просто… п`яна!
Я п`яна цією весною,
Я так хочу вірити в Мрію!
Залишся, будь ласка, зі мною –
Без тебе я вже не зумію!..
Лютий, 2017 р.
