Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олен вчитель: Людина і прекрасне - ВІРШ


Олен вчитель: Людина і прекрасне - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 26

Пошук


Перевірка розміру




Людина і прекрасне

Я думаю, що щось прекрасне Ховається у кожного із нас, І це прекрасне не погасне У час відведений для нас. Ми на Землі живемо для того, Щоб слід лишити по собі, Та ми не знаємо одного, Що на Землі ми лише гості. Тому, життя прожити треба, Щоб пам'ять вічною була, Радіти треба просто неба, Щоб стороною біда йшла! Я думаю, людина - це прекрасне... І нею завжди треба буть. Будьмо ж людьми, а власне - У кожного свій путь... 07.09.2009 р.

ID: 782071
Рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата надходження: 13.03.2018 22:38:19
© дата внесення змiн: 13.03.2018 22:38:19
автор: Олен вчитель

Мені подобається 5 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали: Гість-Наум
Прочитаний усіма відвідувачами (107)
В тому числі авторами сайту (8) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.




КОМЕНТАРІ

Ольга Калина, 14.03.2018 - 02:17
12 12 12 flo19
 
Олен вчитель відповів на коментар Ольга Калина, 30.03.2018 - 09:45
flo01
 
Катерина Собова, 13.03.2018 - 23:30
12 12 12 Чудовий повчальний твір!
 
Олен вчитель відповів на коментар Катерина Собова, 30.03.2018 - 09:46
a42 Вдячна вам
 
Гість-Наум, 13.03.2018 - 23:03
ВІЧНІСТЬ

Учора, нині, завтра і завжди:
Питання для всіх смертних так незрозуміле.
Ми знаємо -- від смерті не втечеш....
Тому всі наші почуття такі вразливі.

Не в стані з'ясувати чоловік
Події всі, що пильно їх чекає.
Аж поки не загляне у минулий вік,
Коли пророки до людей звертались.

З глибин віків до нас дійшли слова
Від Розуму, котрий існує вічно.
І створений Ним перший чоловік
Йому подібний, але напрочуд безпечний!

Він знав – життя можливе без кінця,
І вільний від хвороби і турботи….
Та гордий ангел вічність зруйнував,
Довів до бунту, збочення, розбрату.

Адаму вдалося прожити дев’ять сотень літ,
І тридцять років, аж прийшла розплата.
Бог вічність для людей наразі зупинив.
І з того часу смерть -- за гріх відплата…

Питання суверенності не вирішене ще –
Брехун відомий, але ще на волі.
Сьогодні час для підсумків настав, уже:
Брехню покинути, щоб вічно жити в дружнім колі.

Син Бога до людей із космосу прийшов,
Вказав для всіх одну надію і дорогу :
Щоб жити по Закону, так як Бог велів,
Бо оправдаються лиш ті, хто служить Богу!

Ісая 57:15,16.
 
Олен вчитель відповів на коментар Гість-Наум, 30.03.2018 - 09:44
Чудово 13
 

Нові твори