Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Руслана Ставнічук-Остаховська: Давно це було… - ВІРШ


Руслана Ставнічук-Остаховська: Давно це було… - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 41
Персональный ЧАТ Alfa
Персональный ЧАТ Anastasiia
Персональный ЧАТ Cвітлана Алістратова
Персональный ЧАТ Genyk
Персональный ЧАТ Laura1
Персональный ЧАТ Master-capt
Персональный ЧАТ TinaPohor
Персональный ЧАТ Ulcus
Персональный ЧАТ Valentina
Персональный ЧАТ Єйжена Кашицька
Персональный ЧАТ Іван Демченко
Персональный ЧАТ Інна Рубан-Оленіч
Персональный ЧАТ Анатольевич
Персональный ЧАТ АндрійМазан
Персональный ЧАТ Анна Януш
Персональный ЧАТ Валентина Ланевич
Персональный ЧАТ Веселенька Дачниця
Персональный ЧАТ Волинянка
Персональный ЧАТ Володимир Білозерський
Персональный ЧАТ Гнилий поет
Персональный ЧАТ Дружня рука
Персональный ЧАТ Капелька
Персональный ЧАТ Лія Лембергська
Персональный ЧАТ Ланія Каель
Персональный ЧАТ Лариса Чорноус
Персональный ЧАТ Лерочка
Персональный ЧАТ М.С.
Персональный ЧАТ Майстер Слова
Персональный ЧАТ Максим Легенд
Персональный ЧАТ Марґо Ґейко
Персональный ЧАТ Ноунейм
Персональный ЧАТ Олекса Удайко
Персональный ЧАТ Олеська
Персональный ЧАТ Світлана Воскресенська
Персональный ЧАТ Сергій Дроботенко
Персональный ЧАТ Сталена Вікторія
Персональный ЧАТ ТАИСИЯ
Персональный ЧАТ Тарас Слобода
Персональный ЧАТ Чайківчанка
Персональный ЧАТ Юхай
Персональный ЧАТ палома

Пошук


Перевірка розміру




Давно це було…

Давно це було. В погожу ясну днину, Коли наш світ ще тільки розвивався, Покликав Господь до себе на гостину Країни всі, щоб вислухать їх разом. І промовив тихим голосом поважним: «Усіх сьогодні я запросив сюди, Щоб послухати про біди і про щастя, Чи може прохання схочте донести.» Зачули гості цю мову, загуділи. Такий на небі здійнявся тарарам! Навперебій усі благали й просили, Щоб Всевишній життя дав їхнім мольбам. Мовляв, живуть весь час у бідності страшній - Земля не родить й дощик оминає, Народ голодний і лихий став, хоч ти вбий! Ну як же жити у такому краї? Просили золота, скарбів хоча б трохи. Жалілись - нема на що їм зовсім жить «Авжеж, - Бог каже, - коли такі нероби, То порожня земля як буде родить?». Раптом Господь голову повернув вправо І бачить - в куточку дівчина стоїть. У вишиванці красується, мов пава, І дарма, що латка на латці висить. «Дівчино, хто ти така? - Господь питає. - Чому мовчиш, невже побажань нема? Чи добре ідуть справи в твоєму краї? Чому стоїш нині ти така сумна?» Всевишнього промову зачуло дівча Й очі з долівки підняло повільно. Краса неземна у тих відбилась очах Й коса до пояса спадала вільно. На голові – вінок з колосся і волошок, Погляд яснИй наче сонця промінець. «Я – Україна. Чули про мене може? Край відважних і волелюбних сердець. На землі моїй красиві краєвиди, Гарніше них - більш не знайдете ніде. Тут душі і думкам є де припочити, Тут пісень співає жито золоте. Народ мій щедрий, чесний і працьовитий. Землю він шанує із давніх-давен. Не бояться діти на землі трудитись І радіють тому, що вона дає. Боже Всемогутній! Батьку Наш Небесний! Я багатств і злота не буду просить. Молю Тебе палко про маленьку щедрість - Збережи синочків від кігтів війни. Хай її страшної не буде у краї, Хай батьки не плачуть через смерть синів. Відверни нещастя. Я тебе благаю! Спаси й захисти нас во віки віків». Всевишній задумавсь й через мить промовив: «Дякую тобі за мудрість і красу. Я тобі дарую дзвінку пісню й мову, І велич, і силу, і щастя сльозу. Ти будеш багата скарбами земними, Ти будеш відома у світі цілім. На жаль, не минуть тебе боком війни, Я буду поруч з кожним сином твоїм. І нехай все злото забирають інші, - Це не поможе як душі немає. Тобі я вручаю дарунки цінніші. Благословляю народ твого краю. 15.08.-14.10.2017 Руслана Ставнічук (с)

ID: 782066
Рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата надходження: 13.03.2018 22:16:45
© дата внесення змiн: 13.03.2018 22:16:45
автор: Руслана Ставнічук-Остаховська

Мені подобається 6 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (156)
В тому числі авторами сайту (9) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.




КОМЕНТАРІ

Олекса Удайко, 14.03.2018 - 20:51
12 Цікава оповідка, Руслано! give_rose friends friends friends
 
Руслана Ставнічук-Остаховська відповів на коментар Олекса Удайко, 14.03.2018 - 23:08
Дякую за відгук. give_rose
 
Гарний поетичний переспів давньої притчі.Твори. give_rose give_rose
 
Щиро дякую. Творитиму й надалі, адже поезія - невід"ємна частина мене.
 
Ольга Калина, 13.03.2018 - 23:52
12 12 12 flo19
 
Руслана Ставнічук-Остаховська відповів на коментар Ольга Калина, 14.03.2018 - 23:06
give_rose
 
Катерина Собова, 13.03.2018 - 23:16
12 12 12 Актуально, патріотично!
 
Руслана Ставнічук-Остаховська відповів на коментар Катерина Собова, 14.03.2018 - 23:06
Дякую! Питання й дійсно актуальне, особливо нині.
 
М.С., 13.03.2018 - 22:49
12 16 friends flo06
 
Руслана Ставнічук-Остаховська відповів на коментар М.С., 14.03.2018 - 23:04
give_rose
 
Гарно про благословенну Україну. 12 12 12 16 flo36 flo21
 
Руслана Ставнічук-Остаховська відповів на коментар Шостацька Людмила, 14.03.2018 - 23:04
Щиро дякую за візит та відгук. give_rose
 

Нові твори