Показався зелений барвінок
Під кущем голубого бузку.
Тут росте, бо так любить затінок,
Між цих квітів собі в холодку.
Посадила його ще матуся
Так давно у своїм квітнику.
Вишивати барвінок навчуся,
Як вона на моїм рушнику.
Вишивала на щастя, на долю
І в дорогу далеку дала.
Щоб свій край я любила до болю
І стежину назад віднайшла.
Я так довго по світу блукала
І додому верталась не раз.
Слід матусі своєї шукала,
Та лиш смуток стрічає щораз.
Потемніли в хатині віконця,
Вже матусі немає тепер,
Лиш барвінок всміхається сонцю
Та ще вітер сльозинку утер.
Просто пісенно,гарно,щиро і з великими почуттями!!!Простіть ,Олю - отак і забрала собі на пам"ять,дякую і дай Вам Бог!!! А барвінок... дуже люблю ці квіточки,пахнуть домом,дитинством і чимось рідним!!!
може:...Заросило... сльоза на лиці. Синій смуток всміхається сонцю, Зіль хрещатий тримаю в руці.Чи... нема мами пішла в манівці. ...синю квітку тримаю в руці.
Ні, Миколаю, не піде так, бо порветься розмір вірша.. Писала анапестом, де кожен третій склад - наголошений. Я допустила помилку в останьому рядочку, але поки-що не знаю, як виправити.. Щиро Вам вдячна за Вашу увагу і спробу поправити.. З повагою!