Ми знайомі з тобою давно,
Так давно, що вже важко згадати.
Пролетіло життя як в кіно,
Ми, події, роки і дати.
Вже пройшло стільки весен і зим,
І побачитись знов довелося.
Я чекала зустріну чужим...
Ні. Все рідне - і очі й волосся.
Я стрічала тоді лиш тебе,
Не зважала на сотні очей.
Скільки ж втрачено наших днів
І жагучих, жаданих ночей..
Ти такий..ну, такий, як тоді
Навіть трішечки не змінився.
Твої очі й вуста молоді,
Ну хіба ж це мені ти наснився?
Ні, ми бачились, навіть трішки
Ми зуміли поговорить.
Зачепили болючу рану,
А вона ж ще гостріше болить.
І тепер, коли все засинає.
Зачаровує всіх темна ніч.
Ось тоді душа миттю злітає,
І до тебе летить навстріч.
Щоб блукати з твоєю, єдиною,
По стежках нездійсненних мрій.
Щоб поринути й заблудитися,
В круговерті жагучих надій.
30.10.2016 р.
