Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Дружня рука: Така людина в космосі чужа - ВІРШ


Дружня рука: Така людина в космосі чужа - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 2

Пошук


Перевірка розміру




Така людина в космосі чужа

Дружня рука :: Така людина в космосі чужа
Кудись туди у простір полетів. Шукати те, про що ніхто не знає. Що і бентежить, і лякає. Сам попросив. Сам захотів. Минають роки. Все стає нестерпним. Вже в тисячне читаються поети. Дратує робот, бо надмір коректний. Щось не домислили земні естети. До цілі ще летіти і летіти, Самотності цієї не стерпіти, У музики немає рук і ніг. Безглуздим став спортивний біг. І раптом зрозумів, що він не сам, Що дивляться за ним уважні очі. Ні, не людські. Це наче тут і там. Його неначе загадку хтось розгадати хоче … - Привіт, скажи, чому ти дивишся на світ? Що хочеш там побачити у ньому? Навіщо ви послали зореліт? Бентежить світ ваш. Викликає втому. Якщо у хаосі живе твій власний світ, То що ти хочеш тут зробити в цьому? Скажи, заради чого цей політ? - Спитала ця істота незнайома … - Хіба гармонія це рамки і межа?! Хіба порядок – це коли боїшся?! Я кажу, що людина може ще чужа, Але людині в самоті не спиться … Вона така як є. Вона у всьому різна. Буває, що слабка. І розуміє надто пізно Помилок своїх нескінченний рій. Та як минає тризна, Стає стрункішим її стрій … Але у неї є печаль, але у неї є неспокій, Нестримний є у неї жаль, Що на дрібниці тратить роки. І настає неспокій … Людина рветься в небеса, Манить її зірок краса. Можливо, знає: там була, Але лишитись не змогла … - Так, ти правий. Колись твій рід У Всесвіті був мов господар, Але лишився лиш космічний слід, Бо інший тут тепер володар … Людина нищила усе, шукала у всьому наживу, Твоє нагадує лице Мені одну колись давно людину … В космосі війни і розбрат, Ось все, що тут змогла людина. І, боячись подальших втрат, Її прогнали як причину … І ось тепер ти хочеш знов У космосі знайти свою дорогу. Іди назад туди, звідки прийшов. І іншим поясни мою пересторогу … І здивування, і неспокій, і образа. Ті, що керують, закусили язика. Така людина в космосі – проказа. І не потиснута її рука …

ID: 780460
Рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата надходження: 05.03.2018 17:47:56
© дата внесення змiн: 17.03.2018 22:40:08
автор: Дружня рука

Мені подобається 5 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали: Лилея
Прочитаний усіма відвідувачами (158)
В тому числі авторами сайту (13) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.




КОМЕНТАРІ

Ольга Калина, 05.03.2018 - 23:36
12 12 Цікаво... flo19
 
Дружня рука відповів на коментар Ольга Калина, 05.03.2018 - 23:38
дякую 23 31
 
Кто-то из мудрых сказал:" У Землян нет денег, чтобы доставлять воду в засушливые районы Земли, но есть деньги, чтобы искать воду на Марсе. После этого сам по себе возникает вопрос: есть ли у Землян Разум?" Хороший вопрос...
Мне нравится, что Вы поднимаете такой важный вопрос. 12 16 31
 
Дружня рука відповів на коментар Валентина Володина, 05.03.2018 - 18:55
дякую 31
 
Valentyna_S, 05.03.2018 - 18:49
І розуміє надто пізно
Помилок своїх нескінченний рій.
Та як минає тризна,
Стає стрункішим її стрій … 12 12 12
 
Дружня рука відповів на коментар Valentyna_S, 05.03.2018 - 18:53
дякую 23
 
Лилея, 05.03.2018 - 18:36
Вы - настоящий философ...
Космос...такой далёкий и неизведанный...
Искать там, то , что не можешь понять на Земле...приходит разочарование от того, что ищем в Космосе то, что не можем понять , что у нас в душе...
Путь к себе... Только внутреннее осознание Себя имеет смысл...Нужно находить свой личный космос, который находится внутри...то, что по - настоящему даёт смысл жизни...По - настоящему радует земное...нужно жить настоящим...у каждого своя правда и своё видение ... Спасибо большое за размышления...Ваш стих очень не простой, чтоб его осознать...в этом его цена...чтоб понять,нужно его читать несколько раз...сразу всё становится понятным... :
flo36 flo36 flo36
 
Дружня рука відповів на коментар Лилея, 05.03.2018 - 18:54
дякую 39 31
 
Цікава й трішки загадкова Ваша філософія. give_rose
 
іншими словами та образами, але все про те ж ... дякую
 

Нові твори