Господе Боже,послухай!Я тебе дуже сильно молю.
Якщо хочеш, я зараз для тебе, в одну мить на коліна впаду.
Поможи нам,прошу допомоги!
Ти єдиний хто може зробить,
Щоб добились ми той перемоги
Й щоб солдати могли мирно жить.
Ну чого ти мовчиш так спокійно?
Перед тобою на колінах стоїть
Ще мала, ще зовсім дитина,
Що не може нічого зробить.
Ну крім того,щоб просто благати
Й допомоги у тебе просить,
Що б точно могла вона знати,
Що вона ще може пожить.
Може я не до того звертаюсь?
Може іншого треба благать?
Бо три дні перед Богом я каюсь,
Але він не дає мені знать.
Чи він є?Та чи він мене чує.
Я гадаю не тому кажу
Може він хоч слова ці почує,
Що так сильно і довго прошу.
Дорогий ви наш президент,
Я до вас ще звертаюсь о так.
Ви ж давно не студент
Й не такий вже й простак.
Не смішіть,не смішіть Україну,
Бо влаштує вона вам парад.
Ви скажіть,вам начхать на країну?
Вам плювати й на мене,не так?
І чому кожен рік все те саме?
Нескінчене убоге життя.
Все повторюється,ой мама,
Яке буде моє майбуття.
Ми не вмієм людей обирати
Тих,що змінять наше життя.
Ми не вмієм людей провіряти
На чесноти та каяття.
В нас історія кров'ю полита
І земля вся пропитана ней.
Та сторінка історії ще не закрита
Ми ще змінемо все, день-у-день
Гей народ прокидайся від болю
Нас чекає ще боротьба!
Нас чекає битва за волю!
Нас благає наша земля!
Кожну мить вона погибає,
Від болючих й страшених вогнів
Та благає вона нас,благає,
Не забути своїх ворогів.
Прокидайся народе!
Припини вже молитись,
Допомоги не буде,
Повір!
Бог допомагає,
Зовсім не тим хто благає,
А тим хто змінює щось.
Ну і все напевно,ось
І пришов кінець молитви.
Закінчилося ридання
Я встаю, встаю до битви
Без турбот та жалкування.
