Біль переповнює душу
І тримає у своїм полоні.
А страх на долоні.
І холонуть руки,
І німіють уста,
І не можу звернутись
До Бога Отця.
Молитва не виходить
Із серця і вуст.
Біль зупиняє дихання,
Розсудок наповнє
Лише одне питання -
Чому?
Чому, Господи, так стається,
І коли це все минеться?
О! Скільки вже того болю
Вилив ти на нашу долю,
Долю України.
Через біль народжуємося
Уже для іншого життя.
О! Як болить, друже,
Твоє слово.
Кожне твоє слово
Наповнене болем.
І Духом твоїм, Господи,
Наповняється ота
Зболена душа.
Ти у ній перебуваєш
Страждаючий,
Знемагаючий,
Зраджений.
Але не перестаєш любити,
Нашу грішну душу.
Ти проходиш Хресною дорогою
І через наші серця.
Ти несеш і мій хрест.
Хрест кожного із нас -
Є твоїм Хрестом.
Йдеш на свою Голгофу,
Лишаючи нам
Сльози очищення
Через біль.
І йдемо ми за тобою
Своєю Хресною дорогою
Вже у дусі твоїм.
І кожне наше слово
Наповняється
Духом твоїм, Господи!
У дусі і правді Господній живім,
Людоньки.
