Хтось думає вірші писати -
Це дуже легко й без журби.
І не потрібно про щось знати,
Тільки сідай, тай і пиши.
Поезію треба любити
Й мати єднання усіх слів.
З душі і серця виносити,
Щоби й читач те зрозумів.
Щоб слово кожне, як зернина,
Лягало у рядок вірша.
Тоді і зміст й тема єдина
В кінці розкриється сповна.
Бо той, хто пише різні теми,
Хто знає смисл також життя,
Слова у вірш йдуть без проблеми,
Те все дає його душа.
Бо він завжди був й є з народом
І з ним крокує по землі.
Хоч сам з села, чи з міста родом,
Для нього друзі рівні всі.
А дар людини є від Бога -
І композиторам й поетам.
Тому і йде з небес підмога,
Для їх творінню і їх злетам.
= = = = =