1. Що це за така пора?
Снігом вкрилася гора.
Під скував ставок і річку
І щипа мороз за щічку?
(Зима)
2. Вона приходить, всі радіють.
Льоди скресають на річках.
Сніги течуть, двори тепліють.
Із вирію вертає птах.
Росте підсніжник і фіалка.
А потім ряст і первоцвіт.
Цєткує шпак, кеече галка,
Сміливо бджілка йде в політ.
Сокує вільха і береза.
Ведмідь шукає їжу знов.
І крає землю гострим лезом
Леміш, щоб сіяти зерно.
(Весна)
ПРИМІТКА.
Шпак каже: «Цєтт, цєтт., галка: «Ке-е, ке-е».
3. Воно іде і світ радіє –
Черешня, вишня родить плід.
На повну сонце землю гріє.
Росте в городі, лузі квіт.
Вода в ставку, у морі тепла.
Поплавай, як охота є.
Росте горох на довгих стеблах.
Корові корм земля дає.
Школяр не вчиться, має волю –
Читає, бавиться м’ячем.
Хом’як зерно шукає в полі,
Павук для мухи пастку тче.
Росте грибок в ліску, суниця.
Квітує липа запашна.
До сонця тягнеться пшениця –
Зберуть зерно для борошна.
(Літо)
4. Коли приходить – не помітиш.
Ось тільки сонце гріло ґрунт,
А вже потрохи сохнуть квіти,
Листки у кронах чинять бунт –
Світліють, жовкнуть, червоніють,
А потім сиплються під «ох!».
Плоди в садах, городах спіють,
Збирають їх, кладуть у льох.
Птахи у вирій відлітають.
Ключами небо борознять.
Дощі сумні пісні співають.
Ведмідь в барліг лягає спать.
(Осінь)