Розірвати пута – треба мати силу,
У поета сила – це його слова,
Бо не раз їх слово ворогів косило,
Кров холола в жилах, правдонька жила…
Слово – воно зброя, як при боці шабля,
Ворога убити може наповал.
Слово – зброя - б’ється, слово – зброя - вабить,
Як джигіта вабить дорогий кинджал.
Воювати словом маємо всі разом,
Щоб не встояв ворог, що війною йде.
По заслугах дайте рашам за образи,
Що волю святу в нас і досі краде.
Гарні слова - у гарному вірші...
Ненавиджу війну,
боротися готова.
В годину цю сумну
у мене зброя - слово! :sceni
Хоч сил уже нема,
важка у мене доля.
Гнівні свої слова
шлю ворогові злому.
Хай він запам'ята,
що прийде час розплати,
бо ж ворога свого
ми зможемо здолати.
Важкий це буде бій,
та ми на все готові, наш ворог - то злий змій,
це істина відома.
Та варварство його геть виженемо з хати, і з нашої землі
він буде утікати.
Посібників його
посадимо у тюрми,
геть виженем того,
хто заважає людям.
І буде все гаразд,
і честь по честі буде,
і будуть повсякчас
вже насторожі люди.
У світ ми понесем
знання і правду всюди,
у мирі заживем,
і вільні завжди будем.
Бо ж українці ми,
було так, є і буде.
Ми вийшли із пітьми,
ми вільні й сильні люди!..
СЕЛЮК відповів на коментар геометрія, 08.02.2018 - 21:18
Гарна ідея, Селюче! Хотілось би поділитись... 
наш ворог - то злий змій, 
геть виженемо з хати,
і з нашої землі
