Пригадав я свою добру няньку, -
сиву жінку в тоненьких морщинах.
Вона прихо́дила кожного ранку,
і дивилась на мене щемливо.
Яку таємницю несла на очах ?
Ніби долю мою вангувала.
Тільки погляд сумний у роках
щось виказував не дуже вдале.
Мабуть те, що життя є складне, -
світ дорослий тобі не дарунок.
Будуть там : і печалі, і зле,
та й обставин клятий трафунок.
Вип"єш чашу проблем ти до дна.
Може воїном станеш нарешті,
щоб удари тримати щодня,
як по рингу вгинатись подертим.
Все - попереду, майбутнє - туманом,
тільки справжнім стань, не здавайся !
А колиска рипіла котячим спокоєм,
а час мов собака біг, не спинявся.
І для мене підняв високо планку,
і падав у прірву із матом мужчина...
Пригадав я свою добру няньку, -
сиву жінку в тоненьких морщинах.
