Час пише історію життя. А ми її творимо, співдіючи з волею
Божою і промовляючи " Отче наш! Хай прийде Царство твоє, хай
буде воля твоя як на небі так і на землі. І прости нам провини
наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим..."
Господи! У твоїх руках наша доля, а у наших - воля. Воліємо,
бажаємо, прагнемо підпорядкувати свою волю твоїй, щоб збагнути
яка ж вона наша доля.
Ковалі щастя свого і держави роздуваєм вогонь, що уже
іскриться у наших душах. Життя - розпечений метал. Тож куємо
щастя своє, наше. Щастя із нещастя скуємо. Ми за волею Божою
йдемо і долю свою віднайдемо. Та її міцно тримає Господь у своїх
руках. Господи! Дай руку свою, я долю від тебе прийму.
Доля України - це доля кожного із нас. Приймаєм нашу долю
і пізнаємо Божу волю. А воля Божа, щоб пізнати того, хто спасіння
несе, хто є дорога, правда і життя, і у кому наше майбуття.
