Поїджені тілесною іржею Ведуть своє буття на дві окраїни. Як відживає тіло, гуснути душею - Єдине, що Господь лишає їм. Допоки ж множиться в сузір’ї раку Приплід цієї згубної породи, Але колись зведе їх Вишній разом У збавлення глибокі темні води.
ID: 774671 Рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення дата надходження: 02.02.2018 11:07:14 © дата внесення змiн: 02.02.2018 11:07:14 автор: Гліб Зима
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie