Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олександр Войтенко: ИНКРУСТАЦИЯ - ВІРШ

logo
Олександр Войтенко: ИНКРУСТАЦИЯ - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Немає нікого ;(...
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

ИНКРУСТАЦИЯ

 Ночь —

             Сумрак густой,
                             непроглядный, 
                                              тягучий, как смоль, 
             Как  черничный  кисель, 
                             что  случайно 
                                              был пролит в пространство,
             Это  как  смог:
                             глубоко во всю грудь 
                                              не вдохнешь…
             В нем скрыт поток 
                             беспамятств и грез 
                                              терпко-сладкий… 
 

                             Как увертюра — 
                                            всего лишь  начало, 
                                                             исток…

Стыд —

             Лишь незримо   
                              неясно,   
                                              и  только  на  ощупь: 
             В каждой клетке, 
                              в потоке крови 
                                              на горячих устах, - 
             Так вот нежданно,
                              пронзительно и
                                              предательски просто - 
             Полымя в кровь  
                              просочится,  
                                              словно  дурман, 


                           Словно  огонь
                                           потаенных,
                                                          сокрытых желаний.


Вздох —


              Так  нечаянно,
                             истинно  скромно 
                                              и девственно  чисто... 
              Как  не  ее - 
                             просто знак:  
                                              ни прочесть, ни понять. 
              В сумраке ночи 
                             он проявился как
                                               самостоятельный  житель:
              Из ниоткуда возник,   
                             взбудоражил 
                                               и канул в  лета, —      


                           Жизнь разделил  
                                          на две части:      
                                                         на «после»  и «до»…


Стон — 


              Лишь  один, 
                             завязший  во тьме,  
                                              павший оземь,
              Словно раздавленный 
                             тяжестью ночи
                                              странник в пути:  
              Вырвался, узник,   
                             из клети-груди 
                                              на  свободу,
              Но, сбившись с курса, 
                             влип  песней 
                                              в архитектуру ночи —


                           Словно  бутон,
                                         не раскрывшись,  
                                                       был сжат  меж  телами…


Двое—

              В ночи словно лебеди  
                             на глади зеркала
                                              тихого озера,    
              Как ипостась 
                             нежных искренних чувств,
                                              что звучат в унисон —
              Что им до мира? 
                             Они здесь одни.     
                                              А  ночная мистерия —
              Триптих  Пространства,
                             потока Времени.
                                             бренной Материи —  


                          Лишь инкрустация 
                                         вечного  чувства   
                                                       Любовь…  

       *****************************************************
              Ночь - 
                           Как увертюра,  
                                   всего лишь начало, 
                                                 исток…
              Стыд -               
                           Словно  огонь
                                    потаенных,
                                                 сокрытых желаний.
              Вздох -
                           Жизнь разделил  
                                   на две части:      
                                                 на «после»  и «до»
               Стон - 
                           Словно  бутон,
                                      не раскрывшись,  
                                                 был сжат меж  телами…
              Двое - 
                           Лишь инкрустация 
                                      вечного  чувства   
                                                 Любовь…  
   
       *****************************************************
        © Александр Войтенко                                                             
	Сентябрь, 2010 

ID:  773484
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 26.01.2018 15:44:38
© дата внесення змiн: 13.02.2018 17:19:25
автор: Олександр Войтенко

Мені подобається 1 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (286)
В тому числі авторами сайту (2) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Любов Вакуленко, 06.02.2018 - 18:16
12 Красивая инкрустация.
 
Олександр Войтенко відповів на коментар Любов Вакуленко, 07.02.2018 - 09:43
Большое спасибо
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
Синонім до слова:  Бабине літо
Маргіз: - Осіннє танго
Синонім до слова:  Вірний
Маргіз: - Вірний - однолюб
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Маргіз: - осяйна
Знайти несловникові синоніми до слова:  Вичитка
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Мобілізація
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Рахманий
Mattias Genri: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Mattias Genri: - sliczna...
Синонім до слова:  видих
Наталя Хаммоуда: - Відди́х, зди́х.
Синонім до слова:  Вірний
Eyfiya: - Непохитний
Синонім до слова:  Вірний
levile: - Незрадливий Вірний
Знайти несловникові синоніми до слова:  Верлібр
Андрій Ключ: - Танцпро – танцююча проза
Синонім до слова:  Церата
Олекса Терен: - Обрус.
Знайти несловникові синоніми до слова:  видих
Enol: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Микола Холодов: - Кльова, Класна, Красна.
Синонім до слова:  Церата
Neteka: - Вощонка
Синонім до слова:  Церата
dashavsky: - Клейонка.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Церата
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Neteka: - Писана
Синонім до слова:  Прибулець
dashavsky: - Пришилепинець.
x
Нові твори
Обрати твори за період: