Я бачу те́бе зовсім не такою
Для ме́не – королева ти, в реальності і у фантазії моїй
У тілі грація, із неповторною красою
Мистецтва витвір - кожен рух є твій
Я дозволяю со́бі те́бе уявляти
В розкішному вбранні, й при полум’ї вогню
І мрія є - з тобою танцювати
Тримати міцно й ніжно руку й талію твою
В твоїх очах – чи проти них можливо устояти?
В них дивовижна й незбагненна глибина
Поди́влюся - і може мови дар відняти
Шедевр, картина неосяжна та проте жива
Тепло руки твоєї – перехоплює дихання
Весна і сонце вмить буяє у душі
В тобі самій є джерело кохання
Тому про тебе пишуться самі́ вірші
Твоя душа – із всесвіту усього глибиною
Поради тво́ї – надихають далі йти
З тобою поруч – мов з криницею води живої
Один ковток – і повний сил нових
О дивовижна! Я не тільки все це уявляю
Реальності й фантазії де є межа?
Такою бачу я тебе́, ти є такою – знаю
Ти витвір, чудо є Величного Творця!
)))) А Ви таки богиня, і вирішуєте, кому що дати))))
П. С. А про хама перечитайте свій перший ком, і ваш друг має язик, чи ви своєю широкою грудиною проторюєте шлях?)
Я людина. І дякую Богові, що дав мені життя. Роздавати чи забирати - не моє. А за зло кожен буде відповідати - рано чи пізно. Поважайте людей, навіть старших за себе, бо вони не бидло, а таки люди. Просвітлення вам.
Не помітили, як нещастя "роздаєте?))
Про поважайте, чим вас так роз'ятрила безобідна фраза аж до образ людей?
Ви часом не смішна сама собі.
Бажаю розуму!!!)))
От ви вважаєте, що розуму у вас більше, ніж у мене, а простого не розумієте. І ще одне: я бачу, що стоїть за кожним словом (це на рахунок "безобідна" фраза). Я більше не відповідатиму на ваші коментарі. І дай Бог кожному розуму.