Гарно складений вірш, хоч і про сумну подію. Таке життя. В мене теж вже пішли батьки. І я Вам співчуваю. Але після року Вам буде ставати легше. Важко відпустити рідну людину, яку любиш, але потрібно. Бо вони не знаходять там спокою. Коли померла моя мама, в мене був такий стан, що моє життя закінчилося. А вона прийшла до мене уві сні і досить гнівно сказала: "Не тереби мою душу". В майбутньому винайдуть телефон по якому ми зможемо зв'язуватися зі своїми померлими рідними і родичами. І тоді не буде таких трагедій. Може ми до цього часу не доживемо, але наші діти доживуть. З повагою.
ХРЕСТОС ХРЕЩАЄТЬСЯ!!!ВАМ Є ДЛЯ КОГО ЖИТИ У ВАС ДІТИ
